Библия - Обещанное Восстановление

希伯來書

第10章

1 律法既是將來美事的影兒，不是本物的真像，總不能藉著每年常獻一樣的祭物叫那近前來的人得以完全。

2 若不然，獻祭的事豈不早已止住了嗎？因為敬拜的人［worshippers］，良心既被潔淨，就不再覺得有罪了。

3 但這些祭物是叫人每年想起罪來；

4 因為公牛和山羊的血，斷不能除罪。

5 所以基督到世上來的時候，就說：「神啊，祭物和禮物是你不願意的；你曾給我預備了身體。

6 燔祭和贖罪祭是你不喜歡的。」

7 那時我說：「看哪［lo］，神啊，我來了，為要照你的旨意行；（我的事在經卷上已經記載了。）

8 以上說：「祭物和禮物，燔祭和贖罪祭，是你不願意的，也是你不喜歡的，這都是按著律法獻的。」

9 後又說：「神啊［O God］，我來了為要照你的旨意行。」可見他是除去在先的，為要立定在後的。

10 我們憑這旨意，靠耶穌基督，只一次獻上他的身體，就得以成聖。

11 凡祭司天天站著事奉神，屢次獻上一樣的祭物，這祭物永不能除罪。

12 但基督獻了一次永遠的贖罪祭，就在神的右邊坐下了。

13 從此，等候他仇敵成了他的腳凳。

14 因為他一次獻祭，便叫那得以成聖的人永遠完全。

15 聖靈也對我們作見證；因為他既已說過：

16 主說：「那些日子以後，我與他們所立的約乃是這樣：我要將我的律法放在他們心裏［into their hearts］，又要寫在他們意念裏［in their minds will I write them］。」

17 以後就說：「我不再記念他們的罪愆和他們的過犯。」

18 這些罪過既已赦免，就不用再為罪獻祭了。

19 弟兄們，我們既靠［by］耶穌的血得以坦然進入至聖所，

20 是靠著［By］他給我們開了一條又新又活的路，從幔子經過，這幔子就是他的身體；

21 又有一位大祭司治理神的家。

22 並我們心中良心［conscience］的虧欠已經灑去，身體用清水洗淨了，就當存著誠心和全然堅定［in full assurance］的信心，來到神面前。

23 也要堅守我們所宣認［profession］的信仰［faith］，毫不［without］搖動，（因為那應許我們的是信實的。）

24 又要彼此相顧，激發愛心，勉勵行善。

25 你們不可停止聚會，好像那些停止慣了的人，倒要彼此勸勉，既看見［see］那日子臨近，就更當如此。

26 因為我們領受了真理的知識［received the knowledge of the truth］以後，若故意犯罪，贖罪的祭就再沒有了；

27 唯有戰懼等候審判和那吞滅［devour］眾敵人的烈火。

28 人干犯摩西的律法，憑兩三個見證人，尚且不得憐恤而死，

29 何況人踐踏神的兒子，將那使他成聖之約的血當作平常，又褻慢施恩的靈［Spirit］，你們想，他要受的刑罰該怎樣加重呢。

30 因為我們知道誰說：「主說［saith the Lord］，伸冤在我，我必報應。」又說：「主要審判他的百姓。」

31 落在永生神的手裏，真是可怕的。

32 你們要追念往日，蒙了光照以後所忍受大爭戰的各樣苦難：

33 你們［ye］一面被毀謗，遭患難，成了戲景，叫眾人觀看；一面陪伴那些受這樣苦難的人。

34 因為你們體恤了我的捆鎖［of me in my bonds］，並且你們的家業被人搶去，也甘心忍受，心裏［in］知道自己在天上［in heaven］有更美長存的家業。

35 所以你們不可丟棄信心［confidence］，存這樣的心必得大賞賜。

36 你們必須忍耐，使你們行完［have done］神的旨意以後［after］，就可以得著所應許的。

37 因為還有片時［a little while］，那要來的就來，並不遲延。

38 義人［the just］必因信得生；只是［but］，若有人［if any man］退後，我心裏就不喜歡他。

39 我們卻不是退後入沉淪的那等人，乃是有信心以致元魂［soul］得救的人。

До євреїв

Розділ 10

1 Бо Зако́н, мавши тільки тінь майбутнього добра́, а не самий о́браз речей, тими самими жертвами, що за́вжди щороку прино́сяться, не може ніко́ли вдоскона́лити тих, хто приступає.

2 Інакше вони перестали б прино́ситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жодної свідо́мости гріхів.

3 Але в них спо́мин про гріхи буває щороку,

4 бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

5 Тому́ то, вхо́дячи в світ, Він говорить: „Жертви й прино́шення Ти не схотів, але тіло Мені приготува́в.

6 Цілопа́лення й жертви поку́тної Ти не жадав.

7 Тоді Я сказав: Ось іду́, — в звої книжки про Мене написано, щоб волю чини́ти Твою, Боже“!

8 Він вище сказав, що „жертви й при́носу, та цілопа́лення й жертви поку́тної, — які за Зако́ном прино́сяться, — Ти не жадав і Собі не вподо́бав“.

9 Пото́му сказав: „Ось іду, щоб волю Твою чини́ти, Боже“. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

10 У цій волі ми освячені жертвоприно́шенням тіла Ісуса Христа один раз.

11 І кожен священик щоденно стоїть, слу́жачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніко́ли не можуть зняти гріхів.

12 А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і наза́вжди „по Божій правиці засів“,

13 далі чекаючи, „аж вороги Його бу́дуть покладені за підніжка Його ніг“.

14 Бо жертвоприно́шенням одним вдоскона́лив Він тих, хто освячується.

15 Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

16 „Оце заповіт, що його по цих днях встановля́ю Я з ними, говорить Господь, — Закони Свої Я дам в їхні серця́, і в їхніх думка́х напишу́ їх.

17 А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю“!

18 А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприно́шення за гріхи.

19 Отож, браття, ми маємо відвагу вхо́дити до святині кров'ю Ісусовою,

20 ново́ю й живою дорогою, яку нам обнови́в Він через завісу, цебто через тіло Своє,

21 маємо й Великого Священика над домом Божим, —

22 то приступі́мо з щирим серцем, у повноті́ віри, окропи́вши серця́ від сумління лукавого та обмивши тіла́ чистою водою!

23 Трима́ймо непохи́тне визна́ння надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

24 І уважаймо один за одни́м для заохо́ти до любови й до добрих учинків.

25 Не кидаймо збору свого, як то зви́чай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

26 Бо як ми грішимо́ самові́льно, одержавши пізна́ння правди, то вже за гріхи не знахо́диться жертви,

27 а страшливе якесь сподіва́ння су́ду та гнів палю́чий, що має пожерти противників.

28 Хто відкидає Зако́на Мойсея, такий немилосердно вмирає „при двох чи трьох свідках“, —

29 скільки ж більшої му́ки, — доду́муєтеся? — заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

30 Бо знаємо Того, Хто сказав: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“. І ще: „Господь буде судити наро́да Свого“!

31 Страшна́ річ — упасти в руки Бога Живого!

32 Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу стражда́нь.

33 Ви були́ то видо́вищем зневаги й знуща́ння, то були́ учасниками тих, що жили́ так.

34 Ви бо страждали й з ув'язнененими, і грабу́нок свого майна́ прийняли́ з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно немину́ще та краще.

35 Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагоро́ду вона.

36 Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

37 Бо ще „мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, при́йде й бари́тись не бу́де!“

38 А „праведний житиме вірою“. І: „Коли захитається він, то душа Моя його не вподо́бає“.

39 Ми ж не з тих, хто хитається на заги́біль, але віруємо на спасі́ння душі.

希伯來書第10章	До євреїв Розділ 10
1 律法既是將來美事的影兒，不是本物的真像，總不能藉著每年常獻一樣的祭物叫那近前來的人得以完全。	1 Бо Зако́н, мавши тільки тінь майбутнього добра́, а не самий о́браз речей, тими самими жертвами, що за́вжди щороку прино́сяться, не може ніко́ли вдоскона́лити тих, хто приступає.
2 若不然，獻祭的事豈不早已止住了嗎？因為敬拜的人［worshippers］，良心既被潔淨，就不再覺得有罪了。	2 Інакше вони перестали б прино́ситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жодної свідо́мости гріхів.
3 但這些祭物是叫人每年想起罪來；	3 Але в них спо́мин про гріхи буває щороку,
4 因為公牛和山羊的血，斷不能除罪。	4 бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!
5 所以基督到世上來的時候，就說：「神啊，祭物和禮物是你不願意的；你曾給我預備了身體。	5 Тому́ то, вхо́дячи в світ, Він говорить: „Жертви й прино́шення Ти не схотів, але тіло Мені приготува́в.
6 燔祭和贖罪祭是你不喜歡的。」	6 Цілопа́лення й жертви поку́тної Ти не жадав.
7 那時我說：「看哪［lo］，神啊，我來了，為要照你的旨意行；（我的事在經卷上已經記載了。）	7 Тоді Я сказав: Ось іду́, — в звої книжки про Мене написано, щоб волю чини́ти Твою, Боже“!
8 以上說：「祭物和禮物，燔祭和贖罪祭，是你不願意的，也是你不喜歡的，這都是按著律法獻的。」	8 Він вище сказав, що „жертви й при́носу, та цілопа́лення й жертви поку́тної, — які за Зако́ном прино́сяться, — Ти не жадав і Собі не вподо́бав“.
9 後又說：「神啊［O God］，我來了為要照你的旨意行。」可見他是除去在先的，為要立定在後的。	9 Пото́му сказав: „Ось іду, щоб волю Твою чини́ти, Боже“. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.
10 我們憑這旨意，靠耶穌基督，只一次獻上他的身體，就得以成聖。	10 У цій волі ми освячені жертвоприно́шенням тіла Ісуса Христа один раз.
11 凡祭司天天站著事奉神，屢次獻上一樣的祭物，這祭物永不能除罪。	11 І кожен священик щоденно стоїть, слу́жачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніко́ли не можуть зняти гріхів.
12 但基督獻了一次永遠的贖罪祭，就在神的右邊坐下了。	12 А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і наза́вжди „по Божій правиці засів“,
13 從此，等候他仇敵成了他的腳凳。	13 далі чекаючи, „аж вороги Його бу́дуть покладені за підніжка Його ніг“.
14 因為他一次獻祭，便叫那得以成聖的人永遠完全。	14 Бо жертвоприно́шенням одним вдоскона́лив Він тих, хто освячується.
15 聖靈也對我們作見證；因為他既已說過：	15 Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:
16 主說：「那些日子以後，我與他們所立的約乃是這樣：我要將我的律法放在他們心裏［into their hearts］，又要寫在他們意念裏［in their minds will I write them］。」	16 „Оце заповіт, що його по цих днях встановля́ю Я з ними, говорить Господь, — Закони Свої Я дам в їхні серця́, і в їхніх думка́х напишу́ їх.
17 以後就說：「我不再記念他們的罪愆和他們的過犯。」	17 А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю“!
18 這些罪過既已赦免，就不用再為罪獻祭了。	18 А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприно́шення за гріхи.
19 弟兄們，我們既靠［by］耶穌的血得以坦然進入至聖所，	19 Отож, браття, ми маємо відвагу вхо́дити до святині кров'ю Ісусовою,
20 是靠著［By］他給我們開了一條又新又活的路，從幔子經過，這幔子就是他的身體；	20 ново́ю й живою дорогою, яку нам обнови́в Він через завісу, цебто через тіло Своє,
21 又有一位大祭司治理神的家。	21 маємо й Великого Священика над домом Божим, —
22 並我們心中良心［conscience］的虧欠已經灑去，身體用清水洗淨了，就當存著誠心和全然堅定［in full assurance］的信心，來到神面前。	22 то приступі́мо з щирим серцем, у повноті́ віри, окропи́вши серця́ від сумління лукавого та обмивши тіла́ чистою водою!
23 也要堅守我們所宣認［profession］的信仰［faith］，毫不［without］搖動，（因為那應許我們的是信實的。）	23 Трима́ймо непохи́тне визна́ння надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.
24 又要彼此相顧，激發愛心，勉勵行善。	24 І уважаймо один за одни́м для заохо́ти до любови й до добрих учинків.
25 你們不可停止聚會，好像那些停止慣了的人，倒要彼此勸勉，既看見［see］那日子臨近，就更當如此。	25 Не кидаймо збору свого, як то зви́чай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.
26 因為我們領受了真理的知識［received the knowledge of the truth］以後，若故意犯罪，贖罪的祭就再沒有了；	26 Бо як ми грішимо́ самові́льно, одержавши пізна́ння правди, то вже за гріхи не знахо́диться жертви,
27 唯有戰懼等候審判和那吞滅［devour］眾敵人的烈火。	27 а страшливе якесь сподіва́ння су́ду та гнів палю́чий, що має пожерти противників.
28 人干犯摩西的律法，憑兩三個見證人，尚且不得憐恤而死，	28 Хто відкидає Зако́на Мойсея, такий немилосердно вмирає „при двох чи трьох свідках“, —
29 何況人踐踏神的兒子，將那使他成聖之約的血當作平常，又褻慢施恩的靈［Spirit］，你們想，他要受的刑罰該怎樣加重呢。	29 скільки ж більшої му́ки, — доду́муєтеся? — заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!
30 因為我們知道誰說：「主說［saith the Lord］，伸冤在我，我必報應。」又說：「主要審判他的百姓。」	30 Бо знаємо Того, Хто сказав: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“. І ще: „Господь буде судити наро́да Свого“!
31 落在永生神的手裏，真是可怕的。	31 Страшна́ річ — упасти в руки Бога Живого!
32 你們要追念往日，蒙了光照以後所忍受大爭戰的各樣苦難：	32 Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу стражда́нь.
33 你們［ye］一面被毀謗，遭患難，成了戲景，叫眾人觀看；一面陪伴那些受這樣苦難的人。	33 Ви були́ то видо́вищем зневаги й знуща́ння, то були́ учасниками тих, що жили́ так.
34 因為你們體恤了我的捆鎖［of me in my bonds］，並且你們的家業被人搶去，也甘心忍受，心裏［in］知道自己在天上［in heaven］有更美長存的家業。	34 Ви бо страждали й з ув'язнененими, і грабу́нок свого майна́ прийняли́ з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно немину́ще та краще.
35 所以你們不可丟棄信心［confidence］，存這樣的心必得大賞賜。	35 Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагоро́ду вона.
36 你們必須忍耐，使你們行完［have done］神的旨意以後［after］，就可以得著所應許的。	36 Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.
37 因為還有片時［a little while］，那要來的就來，並不遲延。	37 Бо ще „мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, при́йде й бари́тись не бу́де!“
38 義人［the just］必因信得生；只是［but］，若有人［if any man］退後，我心裏就不喜歡他。	38 А „праведний житиме вірою“. І: „Коли захитається він, то душа Моя його не вподо́бає“.
39 我們卻不是退後入沉淪的那等人，乃是有信心以致元魂［soul］得救的人。	39 Ми ж не з тих, хто хитається на заги́біль, але віруємо на спасі́ння душі.

舊約

新約

希伯來書

第10章

До євреїв

Розділ 10

希伯來書

第10章

До євреїв

Розділ 10