Библия - Обещанное Восстановление

馬可福音

第9章

1 耶穌又對他們說：「我實在告訴你們：『站在這裏的，有人必不［shall not］嘗死味，直等他們［till they］看見神的國大有能力臨到。』」

2 過了六天，耶穌帶著彼得、雅各、約翰，獨獨的［apart］領他們［leadeth them］上了高山；就在他們面前變了形像。

3 他的［his］衣服放光，極其雪［snow］白；地上漂布的，彷彿［as］沒有一個能漂得那樣白。

4 忽然，有以利亞同摩西向他們顯現；並且他們［they］和耶穌說話。

5 彼得回答［answered］耶穌說：「夫子［Master］，我們在這裏真好。可以搭三座棚：一座為你，一座為摩西，一座為以利亞。」

6 彼得原［For］不知道說甚麼才好；因為他們甚是懼怕。

7 有一朵雲彩來遮蓋他們；也有聲音從雲彩裏出來，說：「這是我的愛子；你們要聽他。」

8 忽然，門徒［suddenly, when they］周圍一看，不再見一人，只見耶穌同他們在那裏。

9 他們正下山［as they came down from the mountain］，耶穌囑咐他們說，人子還沒有從死裏復活，他們［they］不要將所看見的告訴人。

10 門徒將那［that］話存記在心，彼此議論從死裏復活是甚麼意思。

11 他們就問耶穌說：「文士為甚麼說以利亞必須先來？」

12 耶穌回答告訴他們［answered and told them］說：「以利亞實在［verily］先來，復興一切的事［all things］；經上也［and］指著人子說，他必要［must］受許多的苦，被人輕慢。

13 我告訴你們：『以利亞實在［indeed］已經來了，他們卻［and］任意待他，正如經上所指著他的話。』」

14 耶穌到了他的［his］門徒那裏，看見有許多人圍著他們，又有文士和他們辯論。

15 百姓［people］一見耶穌，都甚希奇，就跑上去問他的安。

16 耶穌問文士［scribes］說：「你們和他們辯論的是甚麼？」

17 眾人中間有一個人回答說：「夫子，我帶了我的兒子到你這裏來，他被啞吧的靈［spirit］附著；

18 無論在哪裏，牠抓住［he taketh］他，使他抽瘋［teaerth him］。他就口中流沫，咬牙切齒，身體枯乾。我請過你的門徒把牠［him］趕出去；他們卻是不能。」

19 耶穌回答他說［answereth him, and saith］：「不信的世代啊，我在你們這裏要到幾時呢？我忍耐你們要到幾時呢？把他帶到我這裏來吧。」

20 他們就帶了他來。他一見耶穌，那靈［the spirit］便叫他抽了一陣瘋［tare him］；他就［and he］倒在地上，翻來覆去，口中流沫。

21 耶穌問他父親說：「他得這病有多少日子呢？」他就［And he］說：「從小的時候。

22 牠［it］屢次把他扔在火裏、水裏，要滅他；倘若你［but if thou］能作甚麼，求你憐憫我們，幫助我們。」

23 耶穌對他說：「你若能信，在信的人，凡事都能。」

24 孩子的父親立時流淚地［with tears］喊著說：「主啊［Lord］，我信；但我信不足，求你［thou］幫助。」

25 耶穌看見百姓［people］都跑上來，就斥責那污靈［foul spirit］，對他［unto him］說：「你這聾啞的靈［spirit］，我囑咐［charge］你從他裏頭出來，再不要進去。」

26 那靈［spirit］喊叫，使孩子大大的抽了一陣瘋，就從他裏頭［of him］出來了。孩子好像死了一般；以致許多人［many］說：「他是死了。」

27 但耶穌拉著他的手，扶他起來；他就站起來了。

28 耶穌進了屋子，他［his］門徒就暗暗的問他說：「我們為甚麼不能趕出他去呢？」

29 耶穌對他們［unto them］說：「非用禱告、禁食［fasting］，這一類［This kind］總不能出來。」

30 他們離開那地方，經過加利利；耶穌不願意人知道。

31 因他［For he］教訓他的［his］門徒，對他們［unto them］說：「人子將要被交在人手裏，他們要殺害他；被殺以後，第三天［the third day］他要復活。」

32 門徒卻不明白那［that］話，又不敢問他。

33 耶穌［he］來到迦百農；他［he］在屋裏問門徒說：「你們在路上彼此爭論［disputed among］的是甚麼？」

34 門徒卻［But］不作聲；因為他們在路上彼此爭論誰為最大［the greatest］。

35 耶穌坐下，叫十二個門徒來，對他們［unto them］說：「若有人起意［desire to be］作首先的，他必作眾人末後的，作眾人的僕人［servant］。」

36 耶穌［he］於是領過一個孩子［child］來，叫他站在門徒中間；他既抱著［when he had taken］他，就［when］對他們說：

37 「凡為我名接待一個像這孩子［children］的，就是接待我；凡接待我的，不是接待我，乃是接待那差我來的。」

38 約翰回答［answered］耶穌說：「夫子，我們看見一個人奉你的名趕出鬼魔［devils］，他卻不跟從我們［and he followeth not us］；我們就禁止他，因為他不跟從我們。」

39 耶穌卻［But］說：「不要禁止他；因為沒有人奉我名行神蹟［miracle］，可以［can］輕易毀謗我。

40 不敵擋我們的，就是我們一邊的［on our part］。

41 凡因你們是屬基督，奉我的名［in my name］給你們一杯水喝的，我實在告訴你們，他必不失去［shall not lose］賞賜。」

42 「凡使這信我的一個小子犯罪［offend］的，倒不如把磨石［millstone］縛在這人的頸項上，扔在海裏。

43 倘若你一隻手叫你犯罪［offend］，就把它砍下來；你缺了肢體進入永生，勝過［better］有兩隻手落到地獄，入那永遠［never］不滅的火裏去；

44 在那裏他們的蟲是不死的［Where their worm dieth not］，火是不滅的［and the fire is not quenched］。

45 倘若你一隻腳叫你犯罪［offend］，就把它砍下來；你瘸腿進入永生，勝過［better］有兩隻腳被丟在地獄裏，入那永遠［never］不滅的火裏去；

46 在那裏他們的蟲是不死的［Where their worm dieth not］，火是不滅的［and the fire is not quenched］。

47 倘若你一隻眼叫你犯罪［offend］，就去掉它；你只有一隻眼進入神的國，勝過［better］有兩隻眼被丟在地獄的火［fire］裏；

48 在那裏他們的［their］蟲是不死的，火是不滅的。

49 因為必用火當鹽醃各人，凡祭物必用鹽醃［every sacrifice shall be salted with salt］。

50 鹽本是好的；若失了鹽味［saltness］，可用甚麼叫它再鹹呢？你們裏頭應當有鹽，彼此和睦。」

Вiд Марка

Розділ 9

1 І сказав Він до них: „Поправді кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скушту́ють смерти, аж поки не ба́читимуть Царства Божого, що прийшло́ воно в силі“.

2 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на го́ру високу самих. І Він переобрази́всь перед ними.

3 І стала одежа Його осяйна́, дуже біла, як сніг, якої біли́льник не зміг би так ви́білити на землі!

4 І з'явивсь їм Ілля́ та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.

5 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: „Учителю, до́бре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатра: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі“.

6 Бо не знав, що́ казати, бо були́ перелякані.

7 Та хмара ось їх заслони́ла, і голос почувся із хмари: „Це Син Мій Улю́блений, — Його слухайтеся!“

8 І зараз, звівши очі свої, вони вже ніко́го з собою не бачили, крім Самого Ісуса.

9 А коли з гори схо́дили, Він їм наказав, щоб ніко́му того не казали, що́ бачили, аж поки Син Лю́дський із мертвих воскресне.

10 І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що́ то є: „воскреснути з мертвих“.

11 І вони запитали Його та сказали: „Що́ це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?“

12 А Він відказав їм: „Тож Ілля́, коли при́йде попе́реду, усе приготу́є. Та я́к же про Лю́дського Сина написано, що мусить багато Він ви́терпіти, і буде знева́жений?

13 Але вам кажу́, що й Ілля́ був прийшов, — та зробили йому, що́ тільки хотіли, як про нього написано“.

14 А коли поверну́лись до учнів, коло них вони вгле́діли бе́зліч наро́ду та книжників, що сперечалися з ними.

15 І негайно ввесь на́товп, як побачив Його, сполохну́вся із дива, і назу́стріч побіг, і став вітати Його.

16 І запитався Він їх: „Про що спереча́єтесь з ними?“

17 І Йому відповів один із на́товпу: „Учителю, привів я до Тебе ось сина свого́, що духа німого він має.

18 А як він де схо́пить його, то о́б землю кидає ним, — і він пі́ну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм у́чням, щоб прогнали його, — та вони не змогли“.

19 А Він їм у відповідь каже: „О, роде невірний, — доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!“

20 І до Нього того привели́. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися пі́ною.

21 І Він запитав його ба́тька: „Як давно́ йому сталося це?“ Той сказав: „Із дити́нства.

22 І по́часту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!“

23 Ісус же йому відказав: „Щодо того твого „коли можеш“, — то тому́, хто вірує, все можливе!“

24 Зараз ба́тько хлоп'я́ти з слізьми́ закричав і сказав: „Вірую, Господи, — поможи недовірству моє́му!“

25 А Ісус, як побачив, що на́товп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: „Ду́ше німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!“

26 І, закричавши та мі́цно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, — аж багато-хто стали казати, що помер він.

27 А Ісус узяв за руку його та й підвів його, — і той устав.

28 Коли́ ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самото́ю: „Чому ми́ не могли його вигнати?“

29 А Він їм сказав: „Цей рід не вихо́дить інакше, як тільки від молитви та по́сту“.

30 І вони вийшли звідти, і прохо́дили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.

31 Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: „Людський Син буде ви́даний лю́дям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, — воскресне Він третього дня!“

32 Вони ж не зрозуміли цього сло́ва, та боялись Його запитати.

33 І прибули́ вони в Капернау́м. А як був Він у домі, то їх запитав: „Про що́ міркува́ли в дорозі?“

34 І мовчали вони, — сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто́ найбільший.

35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьо́х, і промовив до них: „Коли хто бути першим бажає, — нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!“

36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:

37 „Коли хто в Ім'я́ Моє при́йме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, — не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!“

38 Обізвався до нього Іван: „Учителю, ми бачили одно́го чоловіка, який з нами не ходить, що виганя́є Ім'я́м Твоїм де́монів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить“.

39 А Ісус відказав: „Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'я́м Моїм чудо зробив би, і зміг би неба́ром лихосло́вити Мене́.

40 Хто бо не супроти нас, — той за нас!

41 І коли хто напо́їть вас ку́хлем води в Ім'я́ Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу́ вам: той не згубить своєї нагоро́ди!

42 Хто ж споку́сить одно́го з мали́х цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити, та й кинути в море!

43 І коли рука твоя спокуша́є тебе, — відітни її: краще тобі ввійти до життя однору́ким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгаси́мого,

44 де „їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь“.

45 І коли нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її: краще тобі ввійти до життя одноно́гим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, [до огню невгаси́мого],

46 де „їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь“.

47 І коли твоє око тебе́ спокуша́є, — вибери його: краще тобі одноо́ким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної,

48 де „їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь“!

49 Бо посо́литься кожен огнем, і кожна жертва посо́литься сіллю.

50 Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, — чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!“

馬可福音第9章	Вiд Марка Розділ 9
1 耶穌又對他們說：「我實在告訴你們：『站在這裏的，有人必不［shall not］嘗死味，直等他們［till they］看見神的國大有能力臨到。』」	1 І сказав Він до них: „Поправді кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скушту́ють смерти, аж поки не ба́читимуть Царства Божого, що прийшло́ воно в силі“.
2 過了六天，耶穌帶著彼得、雅各、約翰，獨獨的［apart］領他們［leadeth them］上了高山；就在他們面前變了形像。	2 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на го́ру високу самих. І Він переобрази́всь перед ними.
3 他的［his］衣服放光，極其雪［snow］白；地上漂布的，彷彿［as］沒有一個能漂得那樣白。	3 І стала одежа Його осяйна́, дуже біла, як сніг, якої біли́льник не зміг би так ви́білити на землі!
4 忽然，有以利亞同摩西向他們顯現；並且他們［they］和耶穌說話。	4 І з'явивсь їм Ілля́ та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.
5 彼得回答［answered］耶穌說：「夫子［Master］，我們在這裏真好。可以搭三座棚：一座為你，一座為摩西，一座為以利亞。」	5 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: „Учителю, до́бре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатра: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі“.
6 彼得原［For］不知道說甚麼才好；因為他們甚是懼怕。	6 Бо не знав, що́ казати, бо були́ перелякані.
7 有一朵雲彩來遮蓋他們；也有聲音從雲彩裏出來，說：「這是我的愛子；你們要聽他。」	7 Та хмара ось їх заслони́ла, і голос почувся із хмари: „Це Син Мій Улю́блений, — Його слухайтеся!“
8 忽然，門徒［suddenly, when they］周圍一看，不再見一人，只見耶穌同他們在那裏。	8 І зараз, звівши очі свої, вони вже ніко́го з собою не бачили, крім Самого Ісуса.
9 他們正下山［as they came down from the mountain］，耶穌囑咐他們說，人子還沒有從死裏復活，他們［they］不要將所看見的告訴人。	9 А коли з гори схо́дили, Він їм наказав, щоб ніко́му того не казали, що́ бачили, аж поки Син Лю́дський із мертвих воскресне.
10 門徒將那［that］話存記在心，彼此議論從死裏復活是甚麼意思。	10 І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що́ то є: „воскреснути з мертвих“.
11 他們就問耶穌說：「文士為甚麼說以利亞必須先來？」	11 І вони запитали Його та сказали: „Що́ це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?“
12 耶穌回答告訴他們［answered and told them］說：「以利亞實在［verily］先來，復興一切的事［all things］；經上也［and］指著人子說，他必要［must］受許多的苦，被人輕慢。	12 А Він відказав їм: „Тож Ілля́, коли при́йде попе́реду, усе приготу́є. Та я́к же про Лю́дського Сина написано, що мусить багато Він ви́терпіти, і буде знева́жений?
13 我告訴你們：『以利亞實在［indeed］已經來了，他們卻［and］任意待他，正如經上所指著他的話。』」	13 Але вам кажу́, що й Ілля́ був прийшов, — та зробили йому, що́ тільки хотіли, як про нього написано“.
14 耶穌到了他的［his］門徒那裏，看見有許多人圍著他們，又有文士和他們辯論。	14 А коли поверну́лись до учнів, коло них вони вгле́діли бе́зліч наро́ду та книжників, що сперечалися з ними.
15 百姓［people］一見耶穌，都甚希奇，就跑上去問他的安。	15 І негайно ввесь на́товп, як побачив Його, сполохну́вся із дива, і назу́стріч побіг, і став вітати Його.
16 耶穌問文士［scribes］說：「你們和他們辯論的是甚麼？」	16 І запитався Він їх: „Про що спереча́єтесь з ними?“
17 眾人中間有一個人回答說：「夫子，我帶了我的兒子到你這裏來，他被啞吧的靈［spirit］附著；	17 І Йому відповів один із на́товпу: „Учителю, привів я до Тебе ось сина свого́, що духа німого він має.
18 無論在哪裏，牠抓住［he taketh］他，使他抽瘋［teaerth him］。他就口中流沫，咬牙切齒，身體枯乾。我請過你的門徒把牠［him］趕出去；他們卻是不能。」	18 А як він де схо́пить його, то о́б землю кидає ним, — і він пі́ну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм у́чням, щоб прогнали його, — та вони не змогли“.
19 耶穌回答他說［answereth him, and saith］：「不信的世代啊，我在你們這裏要到幾時呢？我忍耐你們要到幾時呢？把他帶到我這裏來吧。」	19 А Він їм у відповідь каже: „О, роде невірний, — доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!“
20 他們就帶了他來。他一見耶穌，那靈［the spirit］便叫他抽了一陣瘋［tare him］；他就［and he］倒在地上，翻來覆去，口中流沫。	20 І до Нього того привели́. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися пі́ною.
21 耶穌問他父親說：「他得這病有多少日子呢？」他就［And he］說：「從小的時候。	21 І Він запитав його ба́тька: „Як давно́ йому сталося це?“ Той сказав: „Із дити́нства.
22 牠［it］屢次把他扔在火裏、水裏，要滅他；倘若你［but if thou］能作甚麼，求你憐憫我們，幫助我們。」	22 І по́часту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!“
23 耶穌對他說：「你若能信，在信的人，凡事都能。」	23 Ісус же йому відказав: „Щодо того твого „коли можеш“, — то тому́, хто вірує, все можливе!“
24 孩子的父親立時流淚地［with tears］喊著說：「主啊［Lord］，我信；但我信不足，求你［thou］幫助。」	24 Зараз ба́тько хлоп'я́ти з слізьми́ закричав і сказав: „Вірую, Господи, — поможи недовірству моє́му!“
25 耶穌看見百姓［people］都跑上來，就斥責那污靈［foul spirit］，對他［unto him］說：「你這聾啞的靈［spirit］，我囑咐［charge］你從他裏頭出來，再不要進去。」	25 А Ісус, як побачив, що на́товп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: „Ду́ше німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!“
26 那靈［spirit］喊叫，使孩子大大的抽了一陣瘋，就從他裏頭［of him］出來了。孩子好像死了一般；以致許多人［many］說：「他是死了。」	26 І, закричавши та мі́цно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, — аж багато-хто стали казати, що помер він.
27 但耶穌拉著他的手，扶他起來；他就站起來了。	27 А Ісус узяв за руку його та й підвів його, — і той устав.
28 耶穌進了屋子，他［his］門徒就暗暗的問他說：「我們為甚麼不能趕出他去呢？」	28 Коли́ ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самото́ю: „Чому ми́ не могли його вигнати?“
29 耶穌對他們［unto them］說：「非用禱告、禁食［fasting］，這一類［This kind］總不能出來。」	29 А Він їм сказав: „Цей рід не вихо́дить інакше, як тільки від молитви та по́сту“.
30 他們離開那地方，經過加利利；耶穌不願意人知道。	30 І вони вийшли звідти, і прохо́дили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.
31 因他［For he］教訓他的［his］門徒，對他們［unto them］說：「人子將要被交在人手裏，他們要殺害他；被殺以後，第三天［the third day］他要復活。」	31 Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: „Людський Син буде ви́даний лю́дям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, — воскресне Він третього дня!“
32 門徒卻不明白那［that］話，又不敢問他。	32 Вони ж не зрозуміли цього сло́ва, та боялись Його запитати.
33 耶穌［he］來到迦百農；他［he］在屋裏問門徒說：「你們在路上彼此爭論［disputed among］的是甚麼？」	33 І прибули́ вони в Капернау́м. А як був Він у домі, то їх запитав: „Про що́ міркува́ли в дорозі?“
34 門徒卻［But］不作聲；因為他們在路上彼此爭論誰為最大［the greatest］。	34 І мовчали вони, — сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто́ найбільший.
35 耶穌坐下，叫十二個門徒來，對他們［unto them］說：「若有人起意［desire to be］作首先的，他必作眾人末後的，作眾人的僕人［servant］。」	35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьо́х, і промовив до них: „Коли хто бути першим бажає, — нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!“
36 耶穌［he］於是領過一個孩子［child］來，叫他站在門徒中間；他既抱著［when he had taken］他，就［when］對他們說：	36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:
37 「凡為我名接待一個像這孩子［children］的，就是接待我；凡接待我的，不是接待我，乃是接待那差我來的。」	37 „Коли хто в Ім'я́ Моє при́йме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, — не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!“
38 約翰回答［answered］耶穌說：「夫子，我們看見一個人奉你的名趕出鬼魔［devils］，他卻不跟從我們［and he followeth not us］；我們就禁止他，因為他不跟從我們。」	38 Обізвався до нього Іван: „Учителю, ми бачили одно́го чоловіка, який з нами не ходить, що виганя́є Ім'я́м Твоїм де́монів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить“.
39 耶穌卻［But］說：「不要禁止他；因為沒有人奉我名行神蹟［miracle］，可以［can］輕易毀謗我。	39 А Ісус відказав: „Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'я́м Моїм чудо зробив би, і зміг би неба́ром лихосло́вити Мене́.
40 不敵擋我們的，就是我們一邊的［on our part］。	40 Хто бо не супроти нас, — той за нас!
41 凡因你們是屬基督，奉我的名［in my name］給你們一杯水喝的，我實在告訴你們，他必不失去［shall not lose］賞賜。」	41 І коли хто напо́їть вас ку́хлем води в Ім'я́ Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу́ вам: той не згубить своєї нагоро́ди!
42 「凡使這信我的一個小子犯罪［offend］的，倒不如把磨石［millstone］縛在這人的頸項上，扔在海裏。	42 Хто ж споку́сить одно́го з мали́х цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити, та й кинути в море!
43 倘若你一隻手叫你犯罪［offend］，就把它砍下來；你缺了肢體進入永生，勝過［better］有兩隻手落到地獄，入那永遠［never］不滅的火裏去；	43 І коли рука твоя спокуша́є тебе, — відітни її: краще тобі ввійти до життя однору́ким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгаси́мого,
44 在那裏他們的蟲是不死的［Where their worm dieth not］，火是不滅的［and the fire is not quenched］。	44 де „їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь“.
45 倘若你一隻腳叫你犯罪［offend］，就把它砍下來；你瘸腿進入永生，勝過［better］有兩隻腳被丟在地獄裏，入那永遠［never］不滅的火裏去；	45 І коли нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її: краще тобі ввійти до життя одноно́гим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, [до огню невгаси́мого],
46 在那裏他們的蟲是不死的［Where their worm dieth not］，火是不滅的［and the fire is not quenched］。	46 де „їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь“.
47 倘若你一隻眼叫你犯罪［offend］，就去掉它；你只有一隻眼進入神的國，勝過［better］有兩隻眼被丟在地獄的火［fire］裏；	47 І коли твоє око тебе́ спокуша́є, — вибери його: краще тобі одноо́ким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної,
48 在那裏他們的［their］蟲是不死的，火是不滅的。	48 де „їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь“!
49 因為必用火當鹽醃各人，凡祭物必用鹽醃［every sacrifice shall be salted with salt］。	49 Бо посо́литься кожен огнем, і кожна жертва посо́литься сіллю.
50 鹽本是好的；若失了鹽味［saltness］，可用甚麼叫它再鹹呢？你們裏頭應當有鹽，彼此和睦。」	50 Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, — чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!“

舊約

新約

馬可福音

第9章

Вiд Марка

Розділ 9

馬可福音

第9章

Вiд Марка

Розділ 9