Библия - Обещанное Восстановление

使徒行傳

第20章

1 亂定之後，保羅請門徒來，抱了［embraced］他們，就辭別離開［departed］，為要［for］往馬其頓去。

2 他［he］走遍了那一帶地方，用許多話勸勉眾人［them］，然後來到希臘，

3 在那裏住了三個月。保羅［he］將要坐船往敘利亞去，猶太人埋伏［laid wait］要害他，他就定意從馬其頓回去。

4 同他到亞細亞去的，有庇哩亞人所巴特［Sopater of Berea］，帖撒羅尼迦人亞里達古和西公都，還有特庇人該猶，並提摩太，又有亞細亞人推基古和特羅非摩。

5 這些人先走，在特羅亞等候我們。

6 過了除酵節的日子［days of unleavened bread］，我們從腓立比開船，五天到了特羅亞，和他們相會；我們［we］在那裏住了七天。

7 七日的第一日，門徒［disciples］聚會擘餅的時候，保羅次日快要起行［ready to depart on the morrow］，就向他們傳道［preached unto them］；直講到半夜。

8 他們［they］聚會的那座樓上，有許多亮光［many lights］。

9 有一個少年人，名叫猶推古，坐在窗臺上，困倦沉睡。保羅講了多時，少年人睡熟了，就從三層樓上掉下去；扶起他來，已經死了。

10 保羅下去，伏在他身上，抱著他，說：「你們不要發慌；他的命［life］還在他裏頭［in him］。」

11 保羅又上去，擘餅，吃了，談論許久，直到天亮，這才走了。

12 有人把那少年人［young man］活活的領來，得的安慰不小。

13 我們先上船，開往亞朔去，意思要在那裏接保羅；因為他是這樣安排的，他自己打算要步行。

14 他既在亞朔與我們相會，我們就接他上船，來到米推利尼。

15 我們［we］從那裏開船，次日到了基阿的對面；又次日，到了［arrived at］撒摩，就在特基林停泊［tarried at Trogyllium］；又次日，來到米利都。

16 乃因保羅早已定意沿著［by］以弗所，因他不願［because he would not］在亞細亞耽延；他急忙前走，巴不得趕五旬節能到耶路撒冷。

17 保羅從米利都打發人往以弗所去，請教會的長老來。

18 他們來了，保羅就對他們［unto them］說：「你們知道，自從我到亞細亞第一日［first day］以來，在你們中間始終為人如何，

19 服事主［Lord］，凡事謙卑，眼中多多［many］流淚，又因猶太人的謀害，經歷試探［temptations］。

20 你們也知道，凡與你們有益的，我沒有一樣避諱不說的，或在眾人面前，或在各人家裏，我都教導你們；

21 又對猶太人，和希臘人，證明當向神悔改，信靠我們的［our］主耶穌基督［Christ］。

22 現在我往耶路撒冷去，心靈被捆綁［bound in the spirit］，不知道在那裏要遇見甚麼事；

23 但知道聖靈在各城裏向我指證，說有捆鎖與患難等待我。

24 但這些事都沒有動搖我［But none of these things move me］，我卻不以性命為念，也不看為寶貴，只要歡歡喜喜［with joy］行完我的路程，成就我從主耶穌所領受的職事，證明神恩典［grace］的福音。」

25 「我素常在你們中間來往，傳講神國的道，如今看哪［behold］，我曉得你們以後都不得再見我的面了。

26 所以我今日向你們證明，你們中間無論何人死亡，我於眾人的血是潔淨的［I am pure from the blood of all men］。

27 因為神的旨意，我並沒有一樣避諱不傳給你們的。

28 聖靈立你們作全群的監督，你們就當為自己謹慎，也為全群謹慎，餵養［feed］神的教會，就是他用自己血所買來［purchased］的。

29 我知道，我去之後必有兇暴的豺狼進入你們中間，不愛惜羊群。

30 就是你們中間，也必有人起來說悖謬的話，要引誘門徒跟從他們。

31 所以你們應當警醒，記念我三年之久晝夜不住的流淚、勸戒你們各人。

32 弟兄們［brethren］，如今我把你們交託神和他恩典［grace］的道；這道能建立你們，叫你們和一切成聖的人同得基業。

33 我未曾貪圖一個人的金、銀、衣服。

34 我這兩隻手常供給我和同人的需用，這是你們自己知道的。

35 我凡事給你們指示了［shewed］，叫你們知道應當這樣勞苦，扶助軟弱的人，又當記念主耶穌的話，說：『施比受更為有福。』」

36 保羅說完了這話，就跪下同眾人禱告。

37 眾人痛哭，抱著保羅的頸項，和他親嘴。

38 叫他們最傷心的，就是他說，以後不能再見我的面那句話。他們［they］於是送他上船去了。

Дiї

Розділ 20

1 А як за́колот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македо́нію.

2 Перейшовши ж ті сто́рони та підбадьо́ривши їх довгим словом, прибув до Гелла́ди,

3 і прожив там три місяці. А як він захотів був відпли́нути в Си́рію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.

4 Ра́зом із ним пішов Со́патер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солу́ня, і Гай дерв'яни́н, і Тимофій, а з азійців — Ти́хик та Трохим.

5 Вони відбули́ напере́д, і нас дожидали в Троаді.

6 А ми відпливли́ із Филипів по святах Опрі́сноків, і прибули́ днів за п'ять у Троа́ду до них, де сім день прожили́.

7 А дня першого в тижні, як учні зібралися на лама́ння хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до пі́вночі.

8 А в го́рниці, де зібралися ми, було багато світел.

9 Юнак же один, Євти́х на ім'я́, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитну́вся, і додолу упав із третього поверху, — і підняли́ його мертвого.

10 Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: „Заспокойтесь, бо душа його в ньому!“

11 А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бе́сіду довго точив, — аж до до́світку, потім відбув.

12 А хлопця живим привели́, — і зраділи немало.

13 А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли́, щоб звідти забрати Павла, — бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.

14 А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули́ в Мітіле́ну.

15 І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпро́ти Хіо́су, а другого дня припливли́ до Само́су, наступного ж ми прибули́ до Мілету.

16 Бо Павло захотів поминути Ефе́с, щоб йому не бари́тися в Азії, бо він ква́пився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.

17 А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.

18 І, як до нього вони прибули́, він промовив до них: „Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебува́в,

19 і служив Господе́ві з усією покорою, і з рясни́ми слізьми́ та напа́стями, що спіткали мене від юдейської змови,

20 як нічо́го кори́сного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в дома́х.

21 І я сві́дчив юдеям та ге́лленам, щоб вони перед Богом покаялись, та вві́рували в Господа нашого Ісуса Христа.

22 І ось тепер, побуджений Духом, подаю́сь я в Єрусалим, не ві́даючи, що там трапитись має мені,

23 тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайда́ни та муки чекають мене.

24 Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчи́ти доро́гу свою та служі́ння, яке я оде́ржав від Господа Ісуса, — щоб засві́дчити Єва́нгелію благода́ті Божої.

25 І ось я знаю тепер, що обличчя мого́ більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже.

26 Тому́ дня сьогоднішнього вам свідку́ю, що я чистий від крови всіх,

27 бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!

28 Пильнуйте себе та всієї ота́ри, в якій Святий Дух вас поставив єпи́скопами, щоб пасти́ Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.

29 Бо я знаю, що як я відійду́, то вві́йдуть між вас вовки люті, що ота́ри щадити не бу́дуть.

30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекру́чене, аби тільки учнів тягну́ти за собою.

31 Тому́ то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безпере́стань навчав зо слізьми́ ось три роки.

32 А тепер доручаю вас Богові та слову благода́ті Його, Який має силу будувати та дати спа́дщину, серед усіх освячених.

33 Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав.

34 Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.

35 Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слаби́м, та пам'ятати слова́ Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: „Блаже́нніше давати, ніж брати!“

36 Проказавши ж оце, він навко́лішки впав, та й із ними всіма́ помолився.

37 І знявсь між усіма́ плач великий, і вони припадали на Па́влову шию, і його цілували.

38 А найтяжче вони сумували з-за сло́ва, яке він прорік, що не ба́читимуть більш обличчя його́. І вони провели́ його до корабля.

使徒行傳第20章	Дiї Розділ 20
1 亂定之後，保羅請門徒來，抱了［embraced］他們，就辭別離開［departed］，為要［for］往馬其頓去。	1 А як за́колот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македо́нію.
2 他［he］走遍了那一帶地方，用許多話勸勉眾人［them］，然後來到希臘，	2 Перейшовши ж ті сто́рони та підбадьо́ривши їх довгим словом, прибув до Гелла́ди,
3 在那裏住了三個月。保羅［he］將要坐船往敘利亞去，猶太人埋伏［laid wait］要害他，他就定意從馬其頓回去。	3 і прожив там три місяці. А як він захотів був відпли́нути в Си́рію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.
4 同他到亞細亞去的，有庇哩亞人所巴特［Sopater of Berea］，帖撒羅尼迦人亞里達古和西公都，還有特庇人該猶，並提摩太，又有亞細亞人推基古和特羅非摩。	4 Ра́зом із ним пішов Со́патер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солу́ня, і Гай дерв'яни́н, і Тимофій, а з азійців — Ти́хик та Трохим.
5 這些人先走，在特羅亞等候我們。	5 Вони відбули́ напере́д, і нас дожидали в Троаді.
6 過了除酵節的日子［days of unleavened bread］，我們從腓立比開船，五天到了特羅亞，和他們相會；我們［we］在那裏住了七天。	6 А ми відпливли́ із Филипів по святах Опрі́сноків, і прибули́ днів за п'ять у Троа́ду до них, де сім день прожили́.
7 七日的第一日，門徒［disciples］聚會擘餅的時候，保羅次日快要起行［ready to depart on the morrow］，就向他們傳道［preached unto them］；直講到半夜。	7 А дня першого в тижні, як учні зібралися на лама́ння хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до пі́вночі.
8 他們［they］聚會的那座樓上，有許多亮光［many lights］。	8 А в го́рниці, де зібралися ми, було багато світел.
9 有一個少年人，名叫猶推古，坐在窗臺上，困倦沉睡。保羅講了多時，少年人睡熟了，就從三層樓上掉下去；扶起他來，已經死了。	9 Юнак же один, Євти́х на ім'я́, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитну́вся, і додолу упав із третього поверху, — і підняли́ його мертвого.
10 保羅下去，伏在他身上，抱著他，說：「你們不要發慌；他的命［life］還在他裏頭［in him］。」	10 Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: „Заспокойтесь, бо душа його в ньому!“
11 保羅又上去，擘餅，吃了，談論許久，直到天亮，這才走了。	11 А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бе́сіду довго точив, — аж до до́світку, потім відбув.
12 有人把那少年人［young man］活活的領來，得的安慰不小。	12 А хлопця живим привели́, — і зраділи немало.
13 我們先上船，開往亞朔去，意思要在那裏接保羅；因為他是這樣安排的，他自己打算要步行。	13 А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли́, щоб звідти забрати Павла, — бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.
14 他既在亞朔與我們相會，我們就接他上船，來到米推利尼。	14 А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули́ в Мітіле́ну.
15 我們［we］從那裏開船，次日到了基阿的對面；又次日，到了［arrived at］撒摩，就在特基林停泊［tarried at Trogyllium］；又次日，來到米利都。	15 І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпро́ти Хіо́су, а другого дня припливли́ до Само́су, наступного ж ми прибули́ до Мілету.
16 乃因保羅早已定意沿著［by］以弗所，因他不願［because he would not］在亞細亞耽延；他急忙前走，巴不得趕五旬節能到耶路撒冷。	16 Бо Павло захотів поминути Ефе́с, щоб йому не бари́тися в Азії, бо він ква́пився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.
17 保羅從米利都打發人往以弗所去，請教會的長老來。	17 А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.
18 他們來了，保羅就對他們［unto them］說：「你們知道，自從我到亞細亞第一日［first day］以來，在你們中間始終為人如何，	18 І, як до нього вони прибули́, він промовив до них: „Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебува́в,
19 服事主［Lord］，凡事謙卑，眼中多多［many］流淚，又因猶太人的謀害，經歷試探［temptations］。	19 і служив Господе́ві з усією покорою, і з рясни́ми слізьми́ та напа́стями, що спіткали мене від юдейської змови,
20 你們也知道，凡與你們有益的，我沒有一樣避諱不說的，或在眾人面前，或在各人家裏，我都教導你們；	20 як нічо́го кори́сного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в дома́х.
21 又對猶太人，和希臘人，證明當向神悔改，信靠我們的［our］主耶穌基督［Christ］。	21 І я сві́дчив юдеям та ге́лленам, щоб вони перед Богом покаялись, та вві́рували в Господа нашого Ісуса Христа.
22 現在我往耶路撒冷去，心靈被捆綁［bound in the spirit］，不知道在那裏要遇見甚麼事；	22 І ось тепер, побуджений Духом, подаю́сь я в Єрусалим, не ві́даючи, що там трапитись має мені,
23 但知道聖靈在各城裏向我指證，說有捆鎖與患難等待我。	23 тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайда́ни та муки чекають мене.
24 但這些事都沒有動搖我［But none of these things move me］，我卻不以性命為念，也不看為寶貴，只要歡歡喜喜［with joy］行完我的路程，成就我從主耶穌所領受的職事，證明神恩典［grace］的福音。」	24 Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчи́ти доро́гу свою та служі́ння, яке я оде́ржав від Господа Ісуса, — щоб засві́дчити Єва́нгелію благода́ті Божої.
25 「我素常在你們中間來往，傳講神國的道，如今看哪［behold］，我曉得你們以後都不得再見我的面了。	25 І ось я знаю тепер, що обличчя мого́ більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже.
26 所以我今日向你們證明，你們中間無論何人死亡，我於眾人的血是潔淨的［I am pure from the blood of all men］。	26 Тому́ дня сьогоднішнього вам свідку́ю, що я чистий від крови всіх,
27 因為神的旨意，我並沒有一樣避諱不傳給你們的。	27 бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!
28 聖靈立你們作全群的監督，你們就當為自己謹慎，也為全群謹慎，餵養［feed］神的教會，就是他用自己血所買來［purchased］的。	28 Пильнуйте себе та всієї ота́ри, в якій Святий Дух вас поставив єпи́скопами, щоб пасти́ Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.
29 我知道，我去之後必有兇暴的豺狼進入你們中間，不愛惜羊群。	29 Бо я знаю, що як я відійду́, то вві́йдуть між вас вовки люті, що ота́ри щадити не бу́дуть.
30 就是你們中間，也必有人起來說悖謬的話，要引誘門徒跟從他們。	30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекру́чене, аби тільки учнів тягну́ти за собою.
31 所以你們應當警醒，記念我三年之久晝夜不住的流淚、勸戒你們各人。	31 Тому́ то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безпере́стань навчав зо слізьми́ ось три роки.
32 弟兄們［brethren］，如今我把你們交託神和他恩典［grace］的道；這道能建立你們，叫你們和一切成聖的人同得基業。	32 А тепер доручаю вас Богові та слову благода́ті Його, Який має силу будувати та дати спа́дщину, серед усіх освячених.
33 我未曾貪圖一個人的金、銀、衣服。	33 Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав.
34 我這兩隻手常供給我和同人的需用，這是你們自己知道的。	34 Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.
35 我凡事給你們指示了［shewed］，叫你們知道應當這樣勞苦，扶助軟弱的人，又當記念主耶穌的話，說：『施比受更為有福。』」	35 Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слаби́м, та пам'ятати слова́ Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: „Блаже́нніше давати, ніж брати!“
36 保羅說完了這話，就跪下同眾人禱告。	36 Проказавши ж оце, він навко́лішки впав, та й із ними всіма́ помолився.
37 眾人痛哭，抱著保羅的頸項，和他親嘴。	37 І знявсь між усіма́ плач великий, і вони припадали на Па́влову шию, і його цілували.
38 叫他們最傷心的，就是他說，以後不能再見我的面那句話。他們［they］於是送他上船去了。	38 А найтяжче вони сумували з-за сло́ва, яке він прорік, що не ба́читимуть більш обличчя його́. І вони провели́ його до корабля.

舊約

新約

使徒行傳

第20章

Дiї

Розділ 20

使徒行傳

第20章

Дiї

Розділ 20