| ActsChapter 9 | 
| 1 And Saul, | 
| 2 And desired | 
| 3 And as he journeyed, | 
| 4 And he fell | 
| 5 And he said, | 
| 6 And he trembling | 
| 7 And the men | 
| 8 And Saul | 
| 9 And he was three | 
| 10 And there was a certain | 
| 11 And the Lord | 
| 12  | 
| 13 Then | 
| 14 And here | 
| 15 But the Lord | 
| 16  | 
| 17 And Ananias | 
| 18 And immediately | 
| 19 And when he had received | 
| 20 And straightway | 
| 21 But all | 
| 22 But Saul | 
| 23 And after | 
| 24 But their laying | 
| 25 Then | 
| 26 And when Saul | 
| 27 But Barnabas | 
| 28 And he was with them coming | 
| 29 And he spoke | 
| 30 Which when the brothers | 
| 31 Then | 
| 32 And it came | 
| 33 And there | 
| 34 And Peter | 
| 35 And all | 
| 36 Now | 
| 37 And it came | 
| 38 And for as much | 
| 39 Then | 
| 40 But Peter | 
| 41 And he gave | 
| 42 And it was known | 
| 43 And it came | 
| ДiїРозділ 9 | 
| 1  | 
| 2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму. | 
| 3  | 
| 4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“ | 
| 5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“ А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!“ | 
| 6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“ А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“ | 
| 7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили. | 
| 8  | 
| 9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив. | 
| 10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“ А він відказав: „Ось я, Господи!“ | 
| 11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься, | 
| 12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“. | 
| 13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм! | 
| 14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“. | 
| 15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля. | 
| 16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“. | 
| 17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“ | 
| 18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився, | 
| 19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів. | 
| 20  | 
| 21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“ | 
| 22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос. | 
| 23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити, | 
| 24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його. | 
| 25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́. | 
| 26  | 
| 27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння. | 
| 28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа. | 
| 29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його. | 
| 30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали. | 
| 31  | 
| 32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді. | 
| 33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був. | 
| 34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“ І той зараз устав. | 
| 35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа. | 
| 36  | 
| 37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці. | 
| 38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“ | 
| 39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́. | 
| 40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“ А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра. | 
| 41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її. | 
| 42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували. | 
| 43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона. | 
| ActsChapter 9 | ДiїРозділ 9 | 
| 1 And Saul, | 1  | 
| 2 And desired | 2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму. | 
| 3 And as he journeyed, | 3  | 
| 4 And he fell | 4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“ | 
| 5 And he said, | 5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“ А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!“ | 
| 6 And he trembling | 6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“ А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“ | 
| 7 And the men | 7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили. | 
| 8 And Saul | 8  | 
| 9 And he was three | 9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив. | 
| 10 And there was a certain | 10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“ А він відказав: „Ось я, Господи!“ | 
| 11 And the Lord | 11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься, | 
| 12  | 12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“. | 
| 13 Then | 13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм! | 
| 14 And here | 14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“. | 
| 15 But the Lord | 15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля. | 
| 16  | 16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“. | 
| 17 And Ananias | 17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“ | 
| 18 And immediately | 18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився, | 
| 19 And when he had received | 19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів. | 
| 20 And straightway | 20  | 
| 21 But all | 21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“ | 
| 22 But Saul | 22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос. | 
| 23 And after | 23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити, | 
| 24 But their laying | 24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його. | 
| 25 Then | 25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́. | 
| 26 And when Saul | 26  | 
| 27 But Barnabas | 27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння. | 
| 28 And he was with them coming | 28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа. | 
| 29 And he spoke | 29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його. | 
| 30 Which when the brothers | 30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали. | 
| 31 Then | 31  | 
| 32 And it came | 32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді. | 
| 33 And there | 33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був. | 
| 34 And Peter | 34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“ І той зараз устав. | 
| 35 And all | 35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа. | 
| 36 Now | 36  | 
| 37 And it came | 37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці. | 
| 38 And for as much | 38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“ | 
| 39 Then | 39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́. | 
| 40 But Peter | 40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“ А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра. | 
| 41 And he gave | 41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її. | 
| 42 And it was known | 42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували. | 
| 43 And it came | 43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона. |