Библия - Обещанное Восстановление

耶利米書

第4章

1 耶和華說：以色列啊，你若回來歸向我，若從我眼前除掉你可憎的偶像，你就不被遷移。

2 你必憑誠實、公平、公義，指著永生的耶和華起誓；列國必因耶和華稱自己為有福，也必因他誇耀。

3 耶和華對猶大和耶路撒冷人如此說：要開墾你們的荒地，不要撒種在荊棘中。

4 猶大人和耶路撒冷的居民哪，你們當自行割禮，歸耶和華，將心裏的包皮［foreskins］除掉；恐怕我的烈怒［fury］因你們的惡行發作，如火著起，甚至無人能以熄滅。

5 你們當傳揚在猶大，宣告在耶路撒冷說：你們當在國中吹號［trumpet］，揚聲招聚［cry, gather together］說：你們當聚集，我們好進入堅固城。

6 應當向錫安豎立旗幟［standard］。要逃避，不要遲延，因我必使災禍與大毀滅從北方來到。

7 那獅子［The lion］從密林中上來，那滅外邦人的毀滅者［the destroyer of the Gentiles］已經動身，他［he］出離本處，要使你的地荒涼，你的城邑必［and thy cities shall］變為荒場無人居住。

8 因此，你們當腰束麻布，大聲哀號，因為耶和華的烈怒沒有向我們轉消。

9 耶和華說：「到那日［day］，君王和首領的心都要消滅；祭司都要驚奇，先知都要詫異。」

10 我就［Then］說：「哀哉。主耶和華啊，你真是大大地欺哄這百姓和耶路撒冷，說：『你們必得平安』。其實刀劍害及性命了。」

11 那時，必有話對這百姓和耶路撒冷說：「有一陣旱［dry］風從曠野高處［high places］向我民女子［daughter］颳來，不是為簸揚，也不是為揚淨，

12 乃是［Even］一陣更大的風從那些［those］地方向［unto］我颳來；現在我又必發出判語，攻擊他們。」

13 看哪，他［he］必如雲上來，他的戰車必［shall be］如旋風；他的馬匹比鷹更快。我們有禍了。因［for］我們被擄［spoiled］了。

14 耶路撒冷啊，你當洗去心中的惡，使你可以得救。妄［vain］念居在你心［lodge within thee］要到幾時呢？

15 有聲音從但傳揚，從以法蓮山報禍患。

16 你們當傳給列國，報告攻擊耶路撒冷的事說：看哪［behold］，有探望的人從遠方來到，向猶大的城邑大聲吶喊。

17 他們周圍攻擊耶路撒冷，好像看守田園的，因為她背叛了我。這是耶和華說的。

18 你的行動，你的作為，招惹這些事［these things］；這是你罪惡的結果，實在是苦，是害及你心了。

19 我的肺腑啊、我的肺腑啊。我心疼痛；我心在我裏面發出聲音［maketh a noise］；我不能靜默不言，我的心啊［O my soul］，因為你［thou］已經聽見號［trumpet］聲和打仗的喊聲。

20 毀壞的信息連絡不絕，因為全地荒廢。我的帳棚忽然毀壞；我的幔子頃刻破裂。

21 我看見旗幟［standard］，聽見號［trumpet］聲，要到幾時呢？

22 我的百姓愚頑［For my people is foolish］，不認識我；他們是愚昧無知的兒女，有智慧行惡，沒有知識行善。

23 先知說：我觀看大地［earth］，不料，地是空虛混沌；我觀看諸天［heavens］，諸天［they］也無亮光［light］。

24 我觀看大山，不料，盡都顫動［trembled］，小山也都稍稍動搖［moved lightly］。

25 我觀看，不料，無人；諸天［heavens］的飛鳥也都躲避。

26 我觀看，不料，肥地［place］變為荒地；一切城邑在耶和華面前，因他的烈怒都被拆毀。

27 耶和華如此說：全地必然荒涼，我卻不毀滅淨盡。

28 因此，地要悲哀，在上的諸天［heavens］也必黑暗；因為我言已出，我意已定，必不後悔，也不轉意不作。

29 全［whole］城的人因馬兵和弓箭手的響聲都必［shall］逃跑；他們必［they shall］進入密林，爬上磐石。各城必［shall］被撇棄［forsake］，無人住在其中。

30 你淒涼的時候要怎樣行呢？你雖穿上緋紅［crimson］衣服，佩戴黃金裝飾，用顏料修飾面目［face］，這樣標緻是枉然的。戀愛你的必［will］藐視你，並要［will］尋索你的性命。

31 我聽見有聲音，彷彿婦人陣痛［travail］的聲音，又［and］像生頭胎疼痛的聲音，是女子錫安［daughter of Zion］的聲音，她自己哀哭［bewaileth herself］、挓開手，說：我如今［now］有禍了。因那些殺人的［because of murderers］，我的心疲倦［wearied］了。

Єремiя

Розділ 4

1 Якщо́ ти, Ізраїлю, ве́рнешся, — каже Господь, — до Ме́не ти ве́рнешся, і якщо́ ти відки́неш із-перед обличчя Мого гидо́ти свої, то не бу́деш тиня́тись!

2 I якщо́ ти прися́гнеш „Як живий Господь“ правдою й правом та справедливістю, то бу́дуть Ним благословля́тись наро́ди, і хвалитись Ним бу́дуть.

3 Бо так каже Господь мужам Юди та Єрусалиму: Оріть собі на цілині́, і не сійте в терни́ну!

4 Обрізуйтеся Господе́ві, й усу́ньте із ваших серде́ць крайні пло́ті, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лю́тість, — і буде пала́ти вона, і не буде кому погаси́ти через злі ваші вчинки!

5 Оповісті́те в Юдеї та в Єрусалимі звісті́ть та й скажіть: Засурмі́те в сурму́ у краю́! Кричіть гучни́м голосом та говоріть: Зберіться та пі́демо до міст до тверди́нних!

6 Підійміте прапор до Сіону, поспішайте, не станьте, бо з пі́вночі зло приведу́, і велике нещастя.

7 Лев вихо́дить із своєї гуща́вини, і той, хто нищить народи, вируша́є із місця свого́, щоб твій край оберну́ти на руїну, і спусто́шені будуть міста́ твої, так що забра́кне і ме́шканця!

8 Отож, опережі́ться вере́тами, плачте та голосіть, бо лютість Господнього гніву від нас не відве́рнеться!

9 І ста́неться в день той, — говорить Госпо́дь, — згине розум царя і розум князі́в, і остовпі́ють священики, а пророки здиву́ються

10 й скажуть: О Господи, Боже, справді обма́нений сильно наро́д цей та Єрусалим, коли казано: „Буде вам мир“, а меч доторкну́вся ось аж до душі!

11 Того ча́су наро́дові цьому та Єрусалимові сказане бу́де: Ось вітер палки́й з лисих гір на пусти́ні, на дорозі дочки́ Мого люду, — не на ві́яння й не на очи́щення він!

12 Та вітер сильніший від цьо́го прибу́де Мені, — і над ними Я суд прокажу́.

13 Ось він при́йде, як хмари, й як буря — його колесни́ці, від орлі́в швидші коні його́: Горе нам, бо спусто́шені бу́демо ми!

14 Обмий серце своє від лихого, о Єрусалиме, щоб був ти врято́ваний! Аж доки в тобі пробуватимуть думки́ марно́ти твоєї?

15 Бо голос доно́сить із Да́ну й звіщає поги́біль з Єфре́мових гір.

16 Пригадайте наро́дам оце, сповісті́ть ось про Єрусалим: Приходять з далекого кра́ю його обляга́ти, і здійма́ють свій крик на юдейські міста́!

17 Як сторо́жа полів, навко́ло ото́чать його, бо він Мені був неслухня́ний, говорить Господь!

18 Дорога твоя й твої вчинки тобі це зробили, це лихо твоє: бо гірке́, бо торкнуло воно аж до серця твого́.

19 Ой, утро́бо моя, ти утробо моя, — я тремчу́! Біль серце стиска́є мені, і трепо́че мені моє серце! Не мо́жу мовчати, бо вчула душа моя голос сурми́, гук війни!

20 Біда на біду приклика́ється, вся бо земля поруйно́вана буде, спусто́шені будуть знена́цька наме́ти мої, вмить — заві́си мої.

21 Аж доки я бачити пра́пора буду, буду чути голос сурми́?

22 Тому́, що наро́д мій безглу́здий, він не знає Мене́: вони нерозумні сини й нерозва́жні вони, — мудрі вони, щоб чинити лихе, та не вміють чинити добра́!

23 Дивлюся на землю, аж ось порожне́ча та пу́стка, і на небо — й нема його світла!

24 Дивлюся на го́ри, аж ось вони тру́сяться, і всі згі́р'я хита́ються!

25 Дивлюся, аж ось вже немає люди́ни, і порозліта́лось все пта́ство небесне.

26 Дивлюся, аж ось край родю́чий пустинею став, а міста́ його знищені всі від обличчя Господнього, від по́лум'я гніву Його́.

27 Бо Госпо́дь так прорік: Спусто́шенням стане ввесь край, та кінця́ йому ще не вчиню́!

28 І буде в жало́бі земля через це, і затьма́риться небо вгорі́, бо Я говорив, що заду́мав, — і не пожалую, і не відступлю́ся від то́го.

29 Від гуркотне́чі їздця́ та стрільця́ побіжить усе місто, повтікають в гуща́вини й злізуть на скелі. Всі міста́ поки́нуті, і немає ніко́го, хто мешкав би в них.

30 А ти, поруйно́вана, дочко Сіону, що бу́деш робити? Хоч ти зодяга́єш себе в кармази́н, хоч прикра́шуєшся золотою оздобою, хоч очі свої підмальо́вуєш фарбою, — та надаре́мно прикра́шуєшся: обриди́ли тобою коха́нці твої, — на життя твоє ва́жать вони!

31 Бо чую Я крик, немов породі́ллі, чую сто́гін, мов пе́рвістки, голос Сіонської дочки, — вона стогне, зало́млює руки свої та голо́сить: „Ой, горе мені, бо попало життя моє вби́вникам!“

耶利米書第4章	Єремiя Розділ 4
1 耶和華說：以色列啊，你若回來歸向我，若從我眼前除掉你可憎的偶像，你就不被遷移。	1 Якщо́ ти, Ізраїлю, ве́рнешся, — каже Господь, — до Ме́не ти ве́рнешся, і якщо́ ти відки́неш із-перед обличчя Мого гидо́ти свої, то не бу́деш тиня́тись!
2 你必憑誠實、公平、公義，指著永生的耶和華起誓；列國必因耶和華稱自己為有福，也必因他誇耀。	2 I якщо́ ти прися́гнеш „Як живий Господь“ правдою й правом та справедливістю, то бу́дуть Ним благословля́тись наро́ди, і хвалитись Ним бу́дуть.
3 耶和華對猶大和耶路撒冷人如此說：要開墾你們的荒地，不要撒種在荊棘中。	3 Бо так каже Господь мужам Юди та Єрусалиму: Оріть собі на цілині́, і не сійте в терни́ну!
4 猶大人和耶路撒冷的居民哪，你們當自行割禮，歸耶和華，將心裏的包皮［foreskins］除掉；恐怕我的烈怒［fury］因你們的惡行發作，如火著起，甚至無人能以熄滅。	4 Обрізуйтеся Господе́ві, й усу́ньте із ваших серде́ць крайні пло́ті, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лю́тість, — і буде пала́ти вона, і не буде кому погаси́ти через злі ваші вчинки!
5 你們當傳揚在猶大，宣告在耶路撒冷說：你們當在國中吹號［trumpet］，揚聲招聚［cry, gather together］說：你們當聚集，我們好進入堅固城。	5 Оповісті́те в Юдеї та в Єрусалимі звісті́ть та й скажіть: Засурмі́те в сурму́ у краю́! Кричіть гучни́м голосом та говоріть: Зберіться та пі́демо до міст до тверди́нних!
6 應當向錫安豎立旗幟［standard］。要逃避，不要遲延，因我必使災禍與大毀滅從北方來到。	6 Підійміте прапор до Сіону, поспішайте, не станьте, бо з пі́вночі зло приведу́, і велике нещастя.
7 那獅子［The lion］從密林中上來，那滅外邦人的毀滅者［the destroyer of the Gentiles］已經動身，他［he］出離本處，要使你的地荒涼，你的城邑必［and thy cities shall］變為荒場無人居住。	7 Лев вихо́дить із своєї гуща́вини, і той, хто нищить народи, вируша́є із місця свого́, щоб твій край оберну́ти на руїну, і спусто́шені будуть міста́ твої, так що забра́кне і ме́шканця!
8 因此，你們當腰束麻布，大聲哀號，因為耶和華的烈怒沒有向我們轉消。	8 Отож, опережі́ться вере́тами, плачте та голосіть, бо лютість Господнього гніву від нас не відве́рнеться!
9 耶和華說：「到那日［day］，君王和首領的心都要消滅；祭司都要驚奇，先知都要詫異。」	9 І ста́неться в день той, — говорить Госпо́дь, — згине розум царя і розум князі́в, і остовпі́ють священики, а пророки здиву́ються
10 我就［Then］說：「哀哉。主耶和華啊，你真是大大地欺哄這百姓和耶路撒冷，說：『你們必得平安』。其實刀劍害及性命了。」	10 й скажуть: О Господи, Боже, справді обма́нений сильно наро́д цей та Єрусалим, коли казано: „Буде вам мир“, а меч доторкну́вся ось аж до душі!
11 那時，必有話對這百姓和耶路撒冷說：「有一陣旱［dry］風從曠野高處［high places］向我民女子［daughter］颳來，不是為簸揚，也不是為揚淨，	11 Того ча́су наро́дові цьому та Єрусалимові сказане бу́де: Ось вітер палки́й з лисих гір на пусти́ні, на дорозі дочки́ Мого люду, — не на ві́яння й не на очи́щення він!
12 乃是［Even］一陣更大的風從那些［those］地方向［unto］我颳來；現在我又必發出判語，攻擊他們。」	12 Та вітер сильніший від цьо́го прибу́де Мені, — і над ними Я суд прокажу́.
13 看哪，他［he］必如雲上來，他的戰車必［shall be］如旋風；他的馬匹比鷹更快。我們有禍了。因［for］我們被擄［spoiled］了。	13 Ось він при́йде, як хмари, й як буря — його колесни́ці, від орлі́в швидші коні його́: Горе нам, бо спусто́шені бу́демо ми!
14 耶路撒冷啊，你當洗去心中的惡，使你可以得救。妄［vain］念居在你心［lodge within thee］要到幾時呢？	14 Обмий серце своє від лихого, о Єрусалиме, щоб був ти врято́ваний! Аж доки в тобі пробуватимуть думки́ марно́ти твоєї?
15 有聲音從但傳揚，從以法蓮山報禍患。	15 Бо голос доно́сить із Да́ну й звіщає поги́біль з Єфре́мових гір.
16 你們當傳給列國，報告攻擊耶路撒冷的事說：看哪［behold］，有探望的人從遠方來到，向猶大的城邑大聲吶喊。	16 Пригадайте наро́дам оце, сповісті́ть ось про Єрусалим: Приходять з далекого кра́ю його обляга́ти, і здійма́ють свій крик на юдейські міста́!
17 他們周圍攻擊耶路撒冷，好像看守田園的，因為她背叛了我。這是耶和華說的。	17 Як сторо́жа полів, навко́ло ото́чать його, бо він Мені був неслухня́ний, говорить Господь!
18 你的行動，你的作為，招惹這些事［these things］；這是你罪惡的結果，實在是苦，是害及你心了。	18 Дорога твоя й твої вчинки тобі це зробили, це лихо твоє: бо гірке́, бо торкнуло воно аж до серця твого́.
19 我的肺腑啊、我的肺腑啊。我心疼痛；我心在我裏面發出聲音［maketh a noise］；我不能靜默不言，我的心啊［O my soul］，因為你［thou］已經聽見號［trumpet］聲和打仗的喊聲。	19 Ой, утро́бо моя, ти утробо моя, — я тремчу́! Біль серце стиска́є мені, і трепо́че мені моє серце! Не мо́жу мовчати, бо вчула душа моя голос сурми́, гук війни!
20 毀壞的信息連絡不絕，因為全地荒廢。我的帳棚忽然毀壞；我的幔子頃刻破裂。	20 Біда на біду приклика́ється, вся бо земля поруйно́вана буде, спусто́шені будуть знена́цька наме́ти мої, вмить — заві́си мої.
21 我看見旗幟［standard］，聽見號［trumpet］聲，要到幾時呢？	21 Аж доки я бачити пра́пора буду, буду чути голос сурми́?
22 我的百姓愚頑［For my people is foolish］，不認識我；他們是愚昧無知的兒女，有智慧行惡，沒有知識行善。	22 Тому́, що наро́д мій безглу́здий, він не знає Мене́: вони нерозумні сини й нерозва́жні вони, — мудрі вони, щоб чинити лихе, та не вміють чинити добра́!
23 先知說：我觀看大地［earth］，不料，地是空虛混沌；我觀看諸天［heavens］，諸天［they］也無亮光［light］。	23 Дивлюся на землю, аж ось порожне́ча та пу́стка, і на небо — й нема його світла!
24 我觀看大山，不料，盡都顫動［trembled］，小山也都稍稍動搖［moved lightly］。	24 Дивлюся на го́ри, аж ось вони тру́сяться, і всі згі́р'я хита́ються!
25 我觀看，不料，無人；諸天［heavens］的飛鳥也都躲避。	25 Дивлюся, аж ось вже немає люди́ни, і порозліта́лось все пта́ство небесне.
26 我觀看，不料，肥地［place］變為荒地；一切城邑在耶和華面前，因他的烈怒都被拆毀。	26 Дивлюся, аж ось край родю́чий пустинею став, а міста́ його знищені всі від обличчя Господнього, від по́лум'я гніву Його́.
27 耶和華如此說：全地必然荒涼，我卻不毀滅淨盡。	27 Бо Госпо́дь так прорік: Спусто́шенням стане ввесь край, та кінця́ йому ще не вчиню́!
28 因此，地要悲哀，在上的諸天［heavens］也必黑暗；因為我言已出，我意已定，必不後悔，也不轉意不作。	28 І буде в жало́бі земля через це, і затьма́риться небо вгорі́, бо Я говорив, що заду́мав, — і не пожалую, і не відступлю́ся від то́го.
29 全［whole］城的人因馬兵和弓箭手的響聲都必［shall］逃跑；他們必［they shall］進入密林，爬上磐石。各城必［shall］被撇棄［forsake］，無人住在其中。	29 Від гуркотне́чі їздця́ та стрільця́ побіжить усе місто, повтікають в гуща́вини й злізуть на скелі. Всі міста́ поки́нуті, і немає ніко́го, хто мешкав би в них.
30 你淒涼的時候要怎樣行呢？你雖穿上緋紅［crimson］衣服，佩戴黃金裝飾，用顏料修飾面目［face］，這樣標緻是枉然的。戀愛你的必［will］藐視你，並要［will］尋索你的性命。	30 А ти, поруйно́вана, дочко Сіону, що бу́деш робити? Хоч ти зодяга́єш себе в кармази́н, хоч прикра́шуєшся золотою оздобою, хоч очі свої підмальо́вуєш фарбою, — та надаре́мно прикра́шуєшся: обриди́ли тобою коха́нці твої, — на життя твоє ва́жать вони!
31 我聽見有聲音，彷彿婦人陣痛［travail］的聲音，又［and］像生頭胎疼痛的聲音，是女子錫安［daughter of Zion］的聲音，她自己哀哭［bewaileth herself］、挓開手，說：我如今［now］有禍了。因那些殺人的［because of murderers］，我的心疲倦［wearied］了。	31 Бо чую Я крик, немов породі́ллі, чую сто́гін, мов пе́рвістки, голос Сіонської дочки, — вона стогне, зало́млює руки свої та голо́сить: „Ой, горе мені, бо попало життя моє вби́вникам!“

舊約

新約

耶利米書

第4章

Єремiя

Розділ 4

耶利米書

第4章

Єремiя

Розділ 4