Библия - Обещанное Восстановление

耶利米書

第17章

1 猶大的罪是用鐵筆、用鑽石尖［point of a diamond］記錄的，銘刻在他們的心版上和壇角上。

2 他們的兒女記念他們高岡上、青翠樹旁的壇和樹叢［groves］。

3 我在田野的山［my mountain in the field］哪，我必因你在四境之內在你眾高邱［thy high places］所犯的罪，把你的貨物、財寶，交給擄掠的［to the spoil］。

4 並且你因自己的罪必失去我所賜給你的產業，我也必使你在你所不認識的地上服事你的仇敵；因為你使我怒中起火，直燒到永遠。

5 耶和華如此說：倚靠人血肉的膀臂，心中離棄耶和華的，那人必受咒詛［Cursed be］。

6 因他必像荒漠［desert］的杜松，不見福樂來到，卻要住曠野乾旱之處，在［in］無人居住的鹼地。

7 倚靠耶和華、以耶和華為可靠的，那人有福了。

8 他必像樹栽於水旁，在河邊紮她的［her］根，必不見［shall not see］炎熱來到，葉子倒［but］必青翠，在乾旱之年毫無掛慮，而且結果不止。

9 人心比凡物［all things］都詭詐，惡［wicked］到極處；誰能識透呢？

10 我─耶和華是鑒察人心、試驗人肺腑的，要照各人所行的和他作事的結果待［give］他。

11 那不按正道得財的，好像鷓鴣坐在蛋上，卻不孵蛋［sitteth on eggs, and hatcheth them not］；到了中年，那財都必離開他，他終久成為愚頑人。

12 我們的聖所，是從太初高高的榮耀寶座［glorious high throne］。

13 耶和華─以色列的盼望啊，凡離棄你的必致蒙羞。耶和華說：離開我的，他們的名字必寫在土裏，因為他們離棄了耶和華［forsaken the LORD］─活水的泉源。

14 耶和華啊，求你醫治我，我便痊癒，拯救我，我便得救；因你是我所讚美的。

15 看哪［Behold］，他們對我說：耶和華的話在哪裏呢？叫這話應驗吧。

16 至於我，那跟從你作牧者［pastor］的職分，我並沒有急忙離棄，也沒有想望［desired］那災殃的日子；這是你知道的。我嘴唇［lips］所出的言語在你面前都為合式［was right before thee］。

17 不要使我因你驚恐；當災禍的日子，你是我的盼望［hope］。

18 願那些逼迫我的抱愧［confounded］，卻不要使我抱愧［confounded］；使他們驚惶，卻不要使我驚惶；使災禍的日子臨到他們，以雙倍［double］的毀壞毀壞他們。

19 耶和華對我如此說：「你去站在平民的門口，就是猶大君王所入、並他們所出［by the which they go out］的門，又站在耶路撒冷的各門口，

20 對他們說：『你們這猶大君王和猶大眾人，並耶路撒冷的一切居民，凡從這些門進入的都當聽耶和華的話。

21 耶和華如此說：你們要謹慎，不要在安息日擔甚麼擔子進入耶路撒冷的各門；

22 也不要在安息日從家中擔出擔子去。無論何工你們［ye］都不可作，只要以安息日為聖日，正如我所吩咐你們列祖的。』

23 他們卻不聽從，不側耳而聽，竟硬著頸項不聽，不受教訓。」

24 耶和華說：「你們若留意聽從我，在安息日不擔甚麼擔子進入這城的各門，只以安息日為聖日，在那日無論何工都不作；

25 那時就有坐大衛寶座的君王和首領，他們與猶大人，並耶路撒冷的居民，或坐車，或騎馬，進入這城的各門，而且這城必存到永遠。

26 也必有人從猶大城邑和耶路撒冷四圍的各處，從便雅憫地、平原［plain］、山地，並南地而來，都帶燔祭、別樣的祭［sacrifices］、素祭，和香［incense］，並讚美［praise］祭，到耶和華的殿去。

27 你們若不聽從我，不以安息日為聖日，仍在安息日擔擔子，進入耶路撒冷的各門，我必在各門中點火；這火也必燒燬耶路撒冷的宮殿，不能熄滅。」

Єремiя

Розділ 17

1 Гріх Юдин напи́саний ри́льцем залізним, діяма́нтовим ві́стрям він ви́ритий на табли́ці їхнього серця, і на ро́гах жерто́вників їхніх.

2 Як про синів своїх, так пам'ятають про жерто́вники свої та своїх Аше́р при зеленому де́реві, на високих підгі́рках,

3 про го́ру на полі. Багатство твоє й твої ска́рби на здо́бич віддам, пагірки жерто́вні твої — за гріх по всіляких границях твоїх.

4 І опустиш ти руку свою спа́дку свого, що Я дав був тобі. І вчиню́, що ти бу́деш служити своїм ворогам у тім кра́ї, якого не знаєш, бо огонь запали́ли ви в гніві Моїм, й аж навіки пала́тиме він!

5 Так говорить Господь: Прокля́тий той муж, що надію кладе́ на люди́ну, і робить раме́ном своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!

6 І він бу́де, як голий той кущ у степу́, і не побачить, щоб добре прийшло́, і він пробува́тиме в кра́ї сухому в пустині, у кра́ї солоному та незаме́шканому.

7 Благослове́нний той муж, що поклада́ється на Господа, що Господь — то надія його!

8 І він бу́де, як дерево те, над водою поса́джене, що над пото́ком пускає корі́ння своє, і не боїться, як при́йде спеко́та, — і його листя зелене, і в році посу́хи не буде жури́тись, і не перестане прино́сити пло́ду!

9 Людське серце найлукавіше над все та невиго́йне, хто пізнає його?

10 Я Господь, що досліджує серце, що випробо́вує ни́рки, щоб кожному дати згідно з пу́ттю його, за пло́дом учи́нків його́.

11 Куропа́тва виси́джує я́йця, яких не прине́сла, — це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безу́мним при своєму кінці́.

12 Трон слави, висо́кий від віку, — це місце нашої святині!

13 Надіє Ізраїлева, Господи, — посоро́млені будуть усі, хто Тебе залиша́є! Ті, що Мене покида́ють, на піску́ будуть списані, бо вони поки́нули Господа, джерело живої води.

14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоро́влений я, спаси Ти мене, і я буду спасе́ний, — бо Ти слава моя!

15 Ось вони мені кажуть: „Де слово Господнє? Нехай воно при́йде!“

16 А я не відтягавсь бути па́стирем в Тебе, не жада́в злого дня, Ти це знаєш, — що вихо́дило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було́.

17 Не будь Ти для мене страхі́ттям, — на день зла Ти моє пристано́вище!

18 Бодай посоро́мились ті, хто мене переслі́дує, а я щоб не був посоро́млений, нехай побенте́жені бу́дуть вони, а я хай не буду збенте́жений, день злого на них наведи́ та зламай їх подві́йним злама́нням!

19 Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів наро́ду, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.

20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі ме́шканці Єрусалиму, що входите брамами тими.

21 Так говорить Господь: Стережіться за ду́ші свої, і не носіть тягару́ за субо́тнього дня, і не носіть його бра́мами Єрусалиму.

22 І не носіть тягару́ з домів ваших субо́тнього дня, і жо́дної праці робити не бу́дете, і день субо́тній освя́тите, як Я вашим батька́м наказав був!

23 Та вони не послухали, й вуха свого не схили́ли, і вчинили себе тугоши́їми, щоб не слухатися та не брати навча́ння.

24 I буде, якщо Мене справді ви бу́дете слу́хатись, — каже Господь, — щоб тягару́ не носити в брами міста цього́ за субо́тнього дня, і щоб освяти́ти день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, —

25 то ходи́тимуть бра́мами міста цього царі та князі́, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесни́цями й кі́ньми, вони й їхні прави́телі, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!

26 І будуть прихо́дити з Ю́диних міст та з око́лиць Єрусалиму, і з кра́ю Веніяминового, і з рівни́ни, і з гір, і з пі́вдня, і цілопа́лення й жертви прино́сити бу́дуть, та жертву хлі́бну, і ла́дан, і будуть прино́сити жертву подяки до дому Господнього.

27 А якщо ви Мене не послу́хаєтесь, щоб святити день субо́тній і щоб тягару́ не носити, і щоб бра́мами Єрусалиму субо́тнього дня не ходити, то огонь підпалю́ в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські пала́ти, — і не пога́сне!

耶利米書第17章	Єремiя Розділ 17
1 猶大的罪是用鐵筆、用鑽石尖［point of a diamond］記錄的，銘刻在他們的心版上和壇角上。	1 Гріх Юдин напи́саний ри́льцем залізним, діяма́нтовим ві́стрям він ви́ритий на табли́ці їхнього серця, і на ро́гах жерто́вників їхніх.
2 他們的兒女記念他們高岡上、青翠樹旁的壇和樹叢［groves］。	2 Як про синів своїх, так пам'ятають про жерто́вники свої та своїх Аше́р при зеленому де́реві, на високих підгі́рках,
3 我在田野的山［my mountain in the field］哪，我必因你在四境之內在你眾高邱［thy high places］所犯的罪，把你的貨物、財寶，交給擄掠的［to the spoil］。	3 про го́ру на полі. Багатство твоє й твої ска́рби на здо́бич віддам, пагірки жерто́вні твої — за гріх по всіляких границях твоїх.
4 並且你因自己的罪必失去我所賜給你的產業，我也必使你在你所不認識的地上服事你的仇敵；因為你使我怒中起火，直燒到永遠。	4 І опустиш ти руку свою спа́дку свого, що Я дав був тобі. І вчиню́, що ти бу́деш служити своїм ворогам у тім кра́ї, якого не знаєш, бо огонь запали́ли ви в гніві Моїм, й аж навіки пала́тиме він!
5 耶和華如此說：倚靠人血肉的膀臂，心中離棄耶和華的，那人必受咒詛［Cursed be］。	5 Так говорить Господь: Прокля́тий той муж, що надію кладе́ на люди́ну, і робить раме́ном своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!
6 因他必像荒漠［desert］的杜松，不見福樂來到，卻要住曠野乾旱之處，在［in］無人居住的鹼地。	6 І він бу́де, як голий той кущ у степу́, і не побачить, щоб добре прийшло́, і він пробува́тиме в кра́ї сухому в пустині, у кра́ї солоному та незаме́шканому.
7 倚靠耶和華、以耶和華為可靠的，那人有福了。	7 Благослове́нний той муж, що поклада́ється на Господа, що Господь — то надія його!
8 他必像樹栽於水旁，在河邊紮她的［her］根，必不見［shall not see］炎熱來到，葉子倒［but］必青翠，在乾旱之年毫無掛慮，而且結果不止。	8 І він бу́де, як дерево те, над водою поса́джене, що над пото́ком пускає корі́ння своє, і не боїться, як при́йде спеко́та, — і його листя зелене, і в році посу́хи не буде жури́тись, і не перестане прино́сити пло́ду!
9 人心比凡物［all things］都詭詐，惡［wicked］到極處；誰能識透呢？	9 Людське серце найлукавіше над все та невиго́йне, хто пізнає його?
10 我─耶和華是鑒察人心、試驗人肺腑的，要照各人所行的和他作事的結果待［give］他。	10 Я Господь, що досліджує серце, що випробо́вує ни́рки, щоб кожному дати згідно з пу́ттю його, за пло́дом учи́нків його́.
11 那不按正道得財的，好像鷓鴣坐在蛋上，卻不孵蛋［sitteth on eggs, and hatcheth them not］；到了中年，那財都必離開他，他終久成為愚頑人。	11 Куропа́тва виси́джує я́йця, яких не прине́сла, — це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безу́мним при своєму кінці́.
12 我們的聖所，是從太初高高的榮耀寶座［glorious high throne］。	12 Трон слави, висо́кий від віку, — це місце нашої святині!
13 耶和華─以色列的盼望啊，凡離棄你的必致蒙羞。耶和華說：離開我的，他們的名字必寫在土裏，因為他們離棄了耶和華［forsaken the LORD］─活水的泉源。	13 Надіє Ізраїлева, Господи, — посоро́млені будуть усі, хто Тебе залиша́є! Ті, що Мене покида́ють, на піску́ будуть списані, бо вони поки́нули Господа, джерело живої води.
14 耶和華啊，求你醫治我，我便痊癒，拯救我，我便得救；因你是我所讚美的。	14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоро́влений я, спаси Ти мене, і я буду спасе́ний, — бо Ти слава моя!
15 看哪［Behold］，他們對我說：耶和華的話在哪裏呢？叫這話應驗吧。	15 Ось вони мені кажуть: „Де слово Господнє? Нехай воно при́йде!“
16 至於我，那跟從你作牧者［pastor］的職分，我並沒有急忙離棄，也沒有想望［desired］那災殃的日子；這是你知道的。我嘴唇［lips］所出的言語在你面前都為合式［was right before thee］。	16 А я не відтягавсь бути па́стирем в Тебе, не жада́в злого дня, Ти це знаєш, — що вихо́дило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було́.
17 不要使我因你驚恐；當災禍的日子，你是我的盼望［hope］。	17 Не будь Ти для мене страхі́ттям, — на день зла Ти моє пристано́вище!
18 願那些逼迫我的抱愧［confounded］，卻不要使我抱愧［confounded］；使他們驚惶，卻不要使我驚惶；使災禍的日子臨到他們，以雙倍［double］的毀壞毀壞他們。	18 Бодай посоро́мились ті, хто мене переслі́дує, а я щоб не був посоро́млений, нехай побенте́жені бу́дуть вони, а я хай не буду збенте́жений, день злого на них наведи́ та зламай їх подві́йним злама́нням!
19 耶和華對我如此說：「你去站在平民的門口，就是猶大君王所入、並他們所出［by the which they go out］的門，又站在耶路撒冷的各門口，	19 Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів наро́ду, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.
20 對他們說：『你們這猶大君王和猶大眾人，並耶路撒冷的一切居民，凡從這些門進入的都當聽耶和華的話。	20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі ме́шканці Єрусалиму, що входите брамами тими.
21 耶和華如此說：你們要謹慎，不要在安息日擔甚麼擔子進入耶路撒冷的各門；	21 Так говорить Господь: Стережіться за ду́ші свої, і не носіть тягару́ за субо́тнього дня, і не носіть його бра́мами Єрусалиму.
22 也不要在安息日從家中擔出擔子去。無論何工你們［ye］都不可作，只要以安息日為聖日，正如我所吩咐你們列祖的。』	22 І не носіть тягару́ з домів ваших субо́тнього дня, і жо́дної праці робити не бу́дете, і день субо́тній освя́тите, як Я вашим батька́м наказав був!
23 他們卻不聽從，不側耳而聽，竟硬著頸項不聽，不受教訓。」	23 Та вони не послухали, й вуха свого не схили́ли, і вчинили себе тугоши́їми, щоб не слухатися та не брати навча́ння.
24 耶和華說：「你們若留意聽從我，在安息日不擔甚麼擔子進入這城的各門，只以安息日為聖日，在那日無論何工都不作；	24 I буде, якщо Мене справді ви бу́дете слу́хатись, — каже Господь, — щоб тягару́ не носити в брами міста цього́ за субо́тнього дня, і щоб освяти́ти день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, —
25 那時就有坐大衛寶座的君王和首領，他們與猶大人，並耶路撒冷的居民，或坐車，或騎馬，進入這城的各門，而且這城必存到永遠。	25 то ходи́тимуть бра́мами міста цього царі та князі́, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесни́цями й кі́ньми, вони й їхні прави́телі, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!
26 也必有人從猶大城邑和耶路撒冷四圍的各處，從便雅憫地、平原［plain］、山地，並南地而來，都帶燔祭、別樣的祭［sacrifices］、素祭，和香［incense］，並讚美［praise］祭，到耶和華的殿去。	26 І будуть прихо́дити з Ю́диних міст та з око́лиць Єрусалиму, і з кра́ю Веніяминового, і з рівни́ни, і з гір, і з пі́вдня, і цілопа́лення й жертви прино́сити бу́дуть, та жертву хлі́бну, і ла́дан, і будуть прино́сити жертву подяки до дому Господнього.
27 你們若不聽從我，不以安息日為聖日，仍在安息日擔擔子，進入耶路撒冷的各門，我必在各門中點火；這火也必燒燬耶路撒冷的宮殿，不能熄滅。」	27 А якщо ви Мене не послу́хаєтесь, щоб святити день субо́тній і щоб тягару́ не носити, і щоб бра́мами Єрусалиму субо́тнього дня не ходити, то огонь підпалю́ в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські пала́ти, — і не пога́сне!

舊約

新約

耶利米書

第17章

Єремiя

Розділ 17

耶利米書

第17章

Єремiя

Розділ 17