| 耶利米書第3章 | 
| 1  | 
| 2 你向眾高邱 | 
| 3 因此甘霖停止,晚雨 | 
| 4 從今以後,你豈不向我呼叫說:我父啊,你是我幼年的引導 | 
| 5 耶和華豈永遠懷怒,存留到底嗎?』看哪,你又發惡言又行壞事,逞你所能的去行 | 
| 6  | 
| 7 她行了這一切 | 
| 8 正當 | 
| 9 因以色列輕忽了她的淫亂,和石頭木頭犯了姦淫 | 
| 10 雖有這一切的事,她奸詐的姊妹 | 
| 11  | 
| 12 你去向北方宣告說:耶和華說:背道的以色列啊,回來吧。這樣 | 
| 13 只要承認你的罪孽,就是你違背耶和華─你的神,在各青翠樹下向外人 | 
| 14 耶和華說:背道的兒女啊,回轉 | 
| 15  | 
| 16 耶和華說:「你們在國中生養增多 | 
| 17 那時,人必稱耶路撒冷為耶和華的寶座;列國必到耶路撒冷,在耶和華立名的地方聚集。他們必不再隨從自己妄想 | 
| 18 當那些日子,猶大家要和以色列家同行,從北方之地一同來到我賜給你們列祖為業之地。」 | 
| 19  | 
| 20 以色列家啊 | 
| 21  | 
| 22 你們這背道的兒女啊,回來吧,我要醫治你們背道的病。看哪,我們來到你這裏;因你是耶和華─我們的神。 | 
| 23 盼望 | 
| 24  | 
| 25 我們躺臥在羞恥中 | 
| ЄремiяРозділ 3 | 
| 1  | 
| 2 Зведи́ свої очі на го́ри порожні й дивися, — де пере́любу ти не чинила? Ти для них по доро́гах сиділа, немов той араб на пустині, — і збезче́стився край твоїм блу́дом та лихом твоїм! | 
| 3 І дощі були стри́мувані, і не було́ дощу пі́знього, проте мала ти чо́ло блудни́ці, і стратила сором, | 
| 4 Чи ж кли́кати відни́ні не бу́деш до Мене: „Отче мій, Ти юна́цтва мого Провідни́к! | 
| 5 Чи Він пам'ята́тиме вічно про гнів, чи наза́вжди його стерегти́ме?“ Таке ти говориш, і безме́жно зло чиниш. | 
| 6 І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: „Чи ти бачив, що зробила невірна дочка́ Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу го́ру, і під кожне зелене дерево, — і блудоді́яла там. | 
| 7 Я думав: Як зро́бить вона все оце, то до Мене пове́рнеться; та вона не верну́лась, і бачила це сестра її зра́дниця, Юдея. | 
| 8 І побачила Юдея, що за все те, що пере́люб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводо́вого. Та зрадли́ва сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудли́вою стала й вона. | 
| 9 І сталось від ро́зголосу про пере́люб її, збезче́стила вона землю, і пере́люб чинила з камі́нням та з деревом. | 
| 10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадли́ва сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдава́ла, говорить Господь“. | 
| 11 І промовив до мене Господь: „Невірна дочка́ Ізраїлева всправедли́вила душу свою більш від зрадли́вої дочки Юди. | 
| 12 Піди, і проголо́сиш слова ці на пі́вніч та й скажеш: Вернися, відсту́пна дочко Ізраїлева! говорить Госпо́дь. Не зверну́ Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милости́вий, — говорить Госпо́дь, і не бу́ду повік стерегти́ Свого гніву. | 
| 13 Тільки пізнай же прови́ну свою́, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь. | 
| 14 Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону! | 
| 15 І дам па́стирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть па́сти вас умі́нням та ро́зумом. | 
| 16 І буде, коли ви розмно́житеся та розпло́дитеся на землі за цих днів, — говорить Госпо́дь, — не скажуть уже: „ковче́г заповіту Господнього“, і він вже не при́йде на серце, і його пам'ятати не бу́дуть, і більше не буде він зро́блений. | 
| 17 Того ча́су назвуть Єрусалима: Господній престо́л, і до нього, до Єрусалиму згрома́джені будуть наро́ди усі ради Йме́ння Господнього, і більше не пі́дуть вони за впертістю серця лихого свого́, | 
| 18 Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля пі́дуть і ра́зом прибу́дуть з півні́чного кра́ю до кра́ю, що вашим батькам на спа́док Я дав. | 
| 19 І Я був поду́мав: як поставлю тебе Я посе́ред синів і дам тобі край пожада́ний, найкращу спа́дщину народів? І Я ду́мав: ви будете звати Мене: „Мій Отче“, і не відве́рнетеся ви від Мене. | 
| 20 Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зра́дили, доме Ізраїлів! каже Господь. | 
| 21 Чути голос на ли́сих гора́х, плач блага́льний синів Ізраїлевих, вони бо скривили доро́гу свою, забули про Господа, Бога свого́: | 
| 22 „Верніться, невірні сини, усі ваші відсту́пства Я ви́лікую!“ „Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш! | 
| 23 Справді, неправда ті па́гірки, той го́мін на го́рах, — справді, в Господі, Богові нашім, спасі́ння Ізраїлеве! | 
| 24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої мо́лодости, їхню худобу дрібну́ й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочо́к. | 
| 25 Лежимо́ ми у со́ромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогріши́лися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої мо́лодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!“ | 
| 耶利米書第3章 | ЄремiяРозділ 3 | 
| 1  | 1  | 
| 2 你向眾高邱 | 2 Зведи́ свої очі на го́ри порожні й дивися, — де пере́любу ти не чинила? Ти для них по доро́гах сиділа, немов той араб на пустині, — і збезче́стився край твоїм блу́дом та лихом твоїм! | 
| 3 因此甘霖停止,晚雨 | 3 І дощі були стри́мувані, і не було́ дощу пі́знього, проте мала ти чо́ло блудни́ці, і стратила сором, | 
| 4 從今以後,你豈不向我呼叫說:我父啊,你是我幼年的引導 | 4 Чи ж кли́кати відни́ні не бу́деш до Мене: „Отче мій, Ти юна́цтва мого Провідни́к! | 
| 5 耶和華豈永遠懷怒,存留到底嗎?』看哪,你又發惡言又行壞事,逞你所能的去行 | 5 Чи Він пам'ята́тиме вічно про гнів, чи наза́вжди його стерегти́ме?“ Таке ти говориш, і безме́жно зло чиниш. | 
| 6  | 6 І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: „Чи ти бачив, що зробила невірна дочка́ Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу го́ру, і під кожне зелене дерево, — і блудоді́яла там. | 
| 7 她行了這一切 | 7 Я думав: Як зро́бить вона все оце, то до Мене пове́рнеться; та вона не верну́лась, і бачила це сестра її зра́дниця, Юдея. | 
| 8 正當 | 8 І побачила Юдея, що за все те, що пере́люб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводо́вого. Та зрадли́ва сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудли́вою стала й вона. | 
| 9 因以色列輕忽了她的淫亂,和石頭木頭犯了姦淫 | 9 І сталось від ро́зголосу про пере́люб її, збезче́стила вона землю, і пере́люб чинила з камі́нням та з деревом. | 
| 10 雖有這一切的事,她奸詐的姊妹 | 10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадли́ва сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдава́ла, говорить Господь“. | 
| 11  | 11 І промовив до мене Господь: „Невірна дочка́ Ізраїлева всправедли́вила душу свою більш від зрадли́вої дочки Юди. | 
| 12 你去向北方宣告說:耶和華說:背道的以色列啊,回來吧。這樣 | 12 Піди, і проголо́сиш слова ці на пі́вніч та й скажеш: Вернися, відсту́пна дочко Ізраїлева! говорить Госпо́дь. Не зверну́ Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милости́вий, — говорить Госпо́дь, і не бу́ду повік стерегти́ Свого гніву. | 
| 13 只要承認你的罪孽,就是你違背耶和華─你的神,在各青翠樹下向外人 | 13 Тільки пізнай же прови́ну свою́, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь. | 
| 14 耶和華說:背道的兒女啊,回轉 | 14 Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону! | 
| 15  | 15 І дам па́стирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть па́сти вас умі́нням та ро́зумом. | 
| 16 耶和華說:「你們在國中生養增多 | 16 І буде, коли ви розмно́житеся та розпло́дитеся на землі за цих днів, — говорить Госпо́дь, — не скажуть уже: „ковче́г заповіту Господнього“, і він вже не при́йде на серце, і його пам'ятати не бу́дуть, і більше не буде він зро́блений. | 
| 17 那時,人必稱耶路撒冷為耶和華的寶座;列國必到耶路撒冷,在耶和華立名的地方聚集。他們必不再隨從自己妄想 | 17 Того ча́су назвуть Єрусалима: Господній престо́л, і до нього, до Єрусалиму згрома́джені будуть наро́ди усі ради Йме́ння Господнього, і більше не пі́дуть вони за впертістю серця лихого свого́, | 
| 18 當那些日子,猶大家要和以色列家同行,從北方之地一同來到我賜給你們列祖為業之地。」 | 18 Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля пі́дуть і ра́зом прибу́дуть з півні́чного кра́ю до кра́ю, що вашим батькам на спа́док Я дав. | 
| 19  | 19 І Я був поду́мав: як поставлю тебе Я посе́ред синів і дам тобі край пожада́ний, найкращу спа́дщину народів? І Я ду́мав: ви будете звати Мене: „Мій Отче“, і не відве́рнетеся ви від Мене. | 
| 20 以色列家啊 | 20 Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зра́дили, доме Ізраїлів! каже Господь. | 
| 21  | 21 Чути голос на ли́сих гора́х, плач блага́льний синів Ізраїлевих, вони бо скривили доро́гу свою, забули про Господа, Бога свого́: | 
| 22 你們這背道的兒女啊,回來吧,我要醫治你們背道的病。看哪,我們來到你這裏;因你是耶和華─我們的神。 | 22 „Верніться, невірні сини, усі ваші відсту́пства Я ви́лікую!“ „Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш! | 
| 23 盼望 | 23 Справді, неправда ті па́гірки, той го́мін на го́рах, — справді, в Господі, Богові нашім, спасі́ння Ізраїлеве! | 
| 24  | 24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої мо́лодости, їхню худобу дрібну́ й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочо́к. | 
| 25 我們躺臥在羞恥中 | 25 Лежимо́ ми у со́ромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогріши́лися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої мо́лодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!“ |