| ActsChapter 24 | 
| 1 And after | 
| 2 And when he was called | 
| 3 We accept | 
| 4 Notwithstanding, that I be not further | 
| 5 For we have found | 
| 6 Who | 
| 7 But the chief | 
| 8 Commanding | 
| 9 And the Jews | 
| 10 Then | 
| 11 Because that you may understand, | 
| 12 And they neither | 
| 13 Neither | 
| 14 But this | 
| 15 And have | 
| 16 And herein | 
| 17 Now | 
| 18 Whereupon | 
| 19 Who | 
| 20 Or | 
| 21 Except | 
| 22 And when Felix | 
| 23 And he commanded | 
| 24 And after | 
| 25 And as he reasoned | 
| 26 He hoped | 
| 27 But after | 
| ДiїРозділ 24 | 
| 1  | 
| 2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, — | 
| 3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе! | 
| 4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости. | 
| 5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі. | 
| 6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном. | 
| 7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук, | 
| 8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“. | 
| 9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так. | 
| 10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись. | 
| 11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися. | 
| 12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав. | 
| 13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене. | 
| 14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане. | 
| 15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних. | 
| 16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей. | 
| 17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи. | 
| 18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею. | 
| 19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене. | 
| 20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв, | 
| 21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“ | 
| 22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“. | 
| 23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому. | 
| 24  | 
| 25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“ | 
| 26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів. | 
| 27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в. | 
| ActsChapter 24 | ДiїРозділ 24 | 
| 1 And after | 1  | 
| 2 And when he was called | 2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: „Через тебе великий мир маємо ми, і для наро́ду цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, — | 
| 3 We accept | 3 це ми за́вжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Фе́ліксе! | 
| 4 Notwithstanding, that I be not further | 4 Та щоб довго тебе не турбува́ти, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласка́вости. | 
| 5 For we have found | 5 Ми переконались, що цей чоловік — то зара́за, і що він колотнечу викли́кує між усіма юдеями в ці́лому світі, і що він провідни́к Назорейської єресі. | 
| 6 Who | 6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопи́ли були, і судити хотіли за нашим Зако́ном. | 
| 7 But the chief | 7 Але тисяцький Лі́сій прибув, і з великим наси́льством видер його з наших рук, | 
| 8 Commanding | 8 а його винува́льникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чо́му його ми вину́ємо“. | 
| 9 And the Jews | 9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так. | 
| 10 Then | 10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: „Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для наро́ду цього, — тому буду сміліш боронитись. | 
| 11 Because that you may understand, | 11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися. | 
| 12 And they neither | 12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здиба́ли, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в наро́ді здіймав. | 
| 13 Neither | 13 І не можуть вони дове́сти тобі того, у чо́му тепер оскаржа́ють мене. | 
| 14 But this | 14 Але признаю́сь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу́ так, що вірую всьому, що в Зако́ні й у Пророків написане. | 
| 15 And have | 15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіва́ються, — що настане воскресіння праведних і неправедних. | 
| 16 And herein | 16 І я пильно дба́ю про те, щоб за́всіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей. | 
| 17 Now | 17 А по довгих рока́х я прибув, щоб подати моєму наро́дові ми́лостиню та при́носи. | 
| 18 Whereupon | 18 Ось при цьо́му знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з на́товпом чи з колотнечею. | 
| 19 Who | 19 їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене. | 
| 20 Or | 20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв, | 
| 21 Except | 21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи́ серед них: „За воскресіння мертвих приймаю від вас суд сьогодні!“ | 
| 22 And when Felix | 22 Але Фе́лікс, дуже добре дорогу цю знавши, відро́чив їм справу, говорячи: „Розсуджу́ вашу справу, коли тисяцький Лісій прибу́де“. | 
| 23 And he commanded | 23 І він сотникові наказав сторожити Павла́, але мати полегшу, і не боронити ніко́му з близьки́х його, щоб служили йому. | 
| 24 And after | 24  | 
| 25 And as he reasoned | 25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбу́тній суд, то Фе́лікса страх обгорнув, і він відповів: „Тепер іди собі, відповідного ж ча́су покличу тебе!“ | 
| 26 He hoped | 26 Разом із тим і сподіва́вся він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його приклика́в і розмову з ним вів. | 
| 27 But after | 27 Як минуло ж два роки, то Фе́лікс одержав наступника, — По́рція Фе́ста. А Фелікс бажав догодити юдеям, — і в в'язниці Павла́ залиши́в. |