CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Acts 5
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Acts

Chapter 5

1 But a certain5100 man435 named3686 Ananias,367 with Sapphira4551 his wife,1135 sold4453 a possession,2933

2 And kept3557 back3557 part of the price,5092 his wife1135 also2532 being privy4894 to it, and brought5342 a certain5100 part,3313 and laid5087 it at3844 the apostles'652 feet.4228

3 But Peter4074 said,2036 Ananias,367 why1302 has Satan4567 filled4137 your4675 heart2588 to lie5574 to the Holy40 Ghost,4151 and to keep3557 back3557 part of the price5092 of the land?5564

4 Whiles it remained,3306 was it not your4671 own? and after it was sold,4097 was it not in your3588 4674 own power?1849 why5101 have you conceived5087 this5124 thing4229 in your4675 heart?2588 you have not lied5574 to men,444 but to God.2316

5 And Ananias367 hearing191 these5128 words3056 fell4098 down, and gave up the ghost:1634 and great3173 fear5401 came1096 on1909 all3956 them that heard191 these5023 things.

6 And the young3501 men arose,450 wound4958 him up, and carried1627 him out, and buried2290 him.

7 And it was about5613 the space1292 of three5140 hours5610 after, when his wife,1135 not knowing1492 what3588 was done,1096 came1525 in.

8 And Peter4074 answered611 to her, Tell2036 me whether1487 you sold591 the land5564 for so5118 much?5118 And she said,2036 Yes,3483 for so5118 much.5118

9 Then1161 Peter4074 said2036 to her, How5101 is it that you have agreed4856 together4856 to tempt3985 the Spirit4151 of the Lord?2962 behold,2400 the feet4228 of them which have buried2290 your husband435 are at1909 the door,2374 and shall carry1627 you out.

10 Then1161 fell4098 she down straightway3916 at3844 his feet,4228 and yielded1634 up the ghost:1634 and the young3495 men3495 came1525 in, and found2147 her dead,3498 and, carrying1627 her forth,1627 buried2290 her by her husband.435

11 And great3173 fear5401 came1096 on all3650 the church,1577 and on as many as heard191 these5023 things.

12 And by the hands5495 of the apostles652 were many4183 signs4592 and wonders5059 worked1096 among1722 the people;2992 (and they were all537 with one3661 accord3661 in Solomon's4672 porch.4745

13 And of the rest3062 dared5111 no3762 man3762 join2853 himself to them: but the people2992 magnified3170 them.

14 And believers4100 were the more3123 added4369 to the Lord,2962 multitudes4128 both5037 of men435 and women.1135)

15 So5620 that they brought1627 forth1627 the sick772 into2596 the streets,4113 and laid5087 them on1909 beds2825 and couches,2895 that at2579 the least2579 the shadow4639 of Peter4074 passing2064 by might overshadow1982 some5100 of them.

16 There came4905 also2532 a multitude4128 out of the cities4172 round4038 about4038 to Jerusalem,2419 bringing5342 sick772 folks, and them which were vexed3791 with unclean169 spirits:4151 and they were healed2323 every537 one.

17 Then1161 the high749 priest749 rose450 up, and all3956 they that were with him, (which3588 is the sect139 of the Sadducees,4523) and were filled4137 with indignation,2205

18 And laid1911 their hands5495 on1909 the apostles,652 and put5087 them in the common1219 prison.5084

19 But the angel32 of the Lord2962 by night3571 opened455 the prison5438 doors,2374 and brought1806 them forth,1806 and said,2036

20 Go,4198 stand2476 and speak2980 in the temple2411 to the people2992 all3956 the words4487 of this5026 life.2222

21 And when they heard191 that, they entered1525 into1519 the temple2411 early3722 in the morning, and taught.1321 But the high749 priest749 came,3854 and they that were with him, and called4779 the council4892 together,4779 and all3956 the senate1087 of the children5207 of Israel,2474 and sent649 to the prison1201 to have them brought.71

22 But when the officers5257 came,3854 and found2147 them not in the prison,5438 they returned 390and told,518

23 Saying,3004 The prison1201 truly3303 found2147 we shut2808 with all3956 safety,803 and the keepers5441 standing2476 without1854 before4253 the doors:2374 but when we had opened,455 we found2147 no3762 man3762 within.2080

24 Now1161 when5613 the high2409 priest749 and the captain4755 of the temple2411 and the chief749 priests749 heard191 these5128 things,3056 they doubted1280 of them whereunto5101 this5124 would grow.1096

25 Then1161 came3854 one5100 and told518 them, saying,3004 Behold,2400 the men435 whom3739 you put5087 in prison5438 are standing2476 in the temple,2411 and teaching1321 the people.2992

26 Then5119 went565 the captain4755 with the officers,5257 and brought71 them without3756 3326 violence:970 for they feared5399 the people,2992 lest2443 3361 they should have been stoned.3034

27 And when they had brought71 them, they set2476 them before1722 the council:4892 and the high749 priest749 asked1905 them,

28 Saying,3004 Did not we straightly command3853 you that you should not teach1321 in this5129 name?3686 and, behold,2400 you have filled4137 Jerusalem2419 with your5216 doctrine,1322 and intend1014 to bring1863 this5127 man's444 blood129 on us.

29 Then1161 Peter4074 and the other apostles652 answered611 and said,2036 We ought1163 to obey3980 God2316 rather3123 than2228 men.444

30 The God2316 of our fathers3962 raised1453 up Jesus,2424 whom3739 you slew1315 and hanged2910 on1909 a tree.3586

31 Him has God2316 exalted5312 with his right1188 hand5495 to be a Prince747 and a Savior,4990 for to give1325 repentance3341 to Israel,2474 and forgiveness859 of sins.266

32 And we are his witnesses3144 of these5130 things;4487 and so is also2532 the Holy40 Ghost,4151 whom3739 God2316 has given1325 to them that obey3980 him.

33 When they heard191 that, they were cut1282 to the heart,2588 and took1011 counsel1011 to slay337 them.

34 Then1161 stood450 there up one5100 in the council,4892 a Pharisee,5330 named3686 Gamaliel,1059 a doctor3547 of the law,3547 had in reputation5093 among all3956 the people,2992 and commanded2753 to put4160 the apostles652 forth1854 a little1024 space;1024

35 And said2036 to them, You men435 of Israel,2475 take heed4337 to yourselves1438 what5101 you intend3195 to do4238 as touching1909 these5125 men.444

36 For before4253 these5130 days2250 rose450 up Theudas,2333 boasting3004 himself1438 to be somebody;5100 to whom3739 a number706 of men,435 about5616 four5071 hundred,5071 joined4347 themselves: who3739 was slain;337 and all,3956 as many3745 as obeyed3982 him, were scattered,1262 and brought1096 to nothing.3762

37 After3326 this5126 man rose450 up Judas2455 of Galilee1056 in the days2250 of the taxing,583 and drew868 away868 much2425 people2992 after3694 him: he also2548 perished;622 and all,3956 even as many3745 as obeyed3982 him, were dispersed.1287

38 And now3568 I say3004 to you, Refrain868 from these5130 men,444 and let1439 them alone:1439 for if1437 this5124 counsel1012 or2228 this5124 work2041 be of men,444 it will come2647 to nothing:2647

39 But if1487 it be of God,2316 you cannot3756 1410 overthrow2647 it; lest3379 haply3379 you be found2147 even2532 to fight2314 against God.2314

40 And to him they agreed:3982 and when they had called4341 the apostles,652 and beaten1194 them, they commanded3853 that they should not speak2980 in the name3686 of Jesus,2424 and let630 them go.630

41 And they departed4198 from the presence4383 of the council,4892 rejoicing5463 that they were counted2661 worthy2661 to suffer818 shame818 for his name.3686

42 And daily3956 2250 in the temple,2411 and in every2596 house,3624 they ceased3973 not to teach1321 and preach2097 Jesus2424 Christ.5547

Дiї

Розділ 5

1 А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,

2 та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.

3 І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?

4 Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“

5 Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!

6 Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.

7 І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.

8 І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“ Вона ж відказала: „Так, за стільки“.

9 До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.

10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.

11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.

12 А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.

13 А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.

14 І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,

15 так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.

16 І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!

17 А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,

18 і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.

19 Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

20 „Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.

21 Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.

22 А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,

23 говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“

24 Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.

25 Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.

26 Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.

27 Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:

28 „Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.

29 Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!

30 Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.

31 Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.

32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.

33 Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?

34 І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.

35 І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.

36 Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.

37 Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.

38 І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.

39 А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“ І послухались ради його.

40 І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.

41 А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.

42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Єва́нгелію Ісуса Христа.

Acts

Chapter 5

Дiї

Розділ 5

1 But a certain5100 man435 named3686 Ananias,367 with Sapphira4551 his wife,1135 sold4453 a possession,2933

1 А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,

2 And kept3557 back3557 part of the price,5092 his wife1135 also2532 being privy4894 to it, and brought5342 a certain5100 part,3313 and laid5087 it at3844 the apostles'652 feet.4228

2 та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.

3 But Peter4074 said,2036 Ananias,367 why1302 has Satan4567 filled4137 your4675 heart2588 to lie5574 to the Holy40 Ghost,4151 and to keep3557 back3557 part of the price5092 of the land?5564

3 І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?

4 Whiles it remained,3306 was it not your4671 own? and after it was sold,4097 was it not in your3588 4674 own power?1849 why5101 have you conceived5087 this5124 thing4229 in your4675 heart?2588 you have not lied5574 to men,444 but to God.2316

4 Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“

5 And Ananias367 hearing191 these5128 words3056 fell4098 down, and gave up the ghost:1634 and great3173 fear5401 came1096 on1909 all3956 them that heard191 these5023 things.

5 Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!

6 And the young3501 men arose,450 wound4958 him up, and carried1627 him out, and buried2290 him.

6 Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.

7 And it was about5613 the space1292 of three5140 hours5610 after, when his wife,1135 not knowing1492 what3588 was done,1096 came1525 in.

7 І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.

8 And Peter4074 answered611 to her, Tell2036 me whether1487 you sold591 the land5564 for so5118 much?5118 And she said,2036 Yes,3483 for so5118 much.5118

8 І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“ Вона ж відказала: „Так, за стільки“.

9 Then1161 Peter4074 said2036 to her, How5101 is it that you have agreed4856 together4856 to tempt3985 the Spirit4151 of the Lord?2962 behold,2400 the feet4228 of them which have buried2290 your husband435 are at1909 the door,2374 and shall carry1627 you out.

9 До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.

10 Then1161 fell4098 she down straightway3916 at3844 his feet,4228 and yielded1634 up the ghost:1634 and the young3495 men3495 came1525 in, and found2147 her dead,3498 and, carrying1627 her forth,1627 buried2290 her by her husband.435

10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.

11 And great3173 fear5401 came1096 on all3650 the church,1577 and on as many as heard191 these5023 things.

11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.

12 And by the hands5495 of the apostles652 were many4183 signs4592 and wonders5059 worked1096 among1722 the people;2992 (and they were all537 with one3661 accord3661 in Solomon's4672 porch.4745

12 А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.

13 And of the rest3062 dared5111 no3762 man3762 join2853 himself to them: but the people2992 magnified3170 them.

13 А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.

14 And believers4100 were the more3123 added4369 to the Lord,2962 multitudes4128 both5037 of men435 and women.1135)

14 І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,

15 So5620 that they brought1627 forth1627 the sick772 into2596 the streets,4113 and laid5087 them on1909 beds2825 and couches,2895 that at2579 the least2579 the shadow4639 of Peter4074 passing2064 by might overshadow1982 some5100 of them.

15 так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.

16 There came4905 also2532 a multitude4128 out of the cities4172 round4038 about4038 to Jerusalem,2419 bringing5342 sick772 folks, and them which were vexed3791 with unclean169 spirits:4151 and they were healed2323 every537 one.

16 І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!

17 Then1161 the high749 priest749 rose450 up, and all3956 they that were with him, (which3588 is the sect139 of the Sadducees,4523) and were filled4137 with indignation,2205

17 А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,

18 And laid1911 their hands5495 on1909 the apostles,652 and put5087 them in the common1219 prison.5084

18 і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.

19 But the angel32 of the Lord2962 by night3571 opened455 the prison5438 doors,2374 and brought1806 them forth,1806 and said,2036

19 Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

20 Go,4198 stand2476 and speak2980 in the temple2411 to the people2992 all3956 the words4487 of this5026 life.2222

20 „Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.

21 And when they heard191 that, they entered1525 into1519 the temple2411 early3722 in the morning, and taught.1321 But the high749 priest749 came,3854 and they that were with him, and called4779 the council4892 together,4779 and all3956 the senate1087 of the children5207 of Israel,2474 and sent649 to the prison1201 to have them brought.71

21 Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.

22 But when the officers5257 came,3854 and found2147 them not in the prison,5438 they returned 390and told,518

22 А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,

23 Saying,3004 The prison1201 truly3303 found2147 we shut2808 with all3956 safety,803 and the keepers5441 standing2476 without1854 before4253 the doors:2374 but when we had opened,455 we found2147 no3762 man3762 within.2080

23 говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“

24 Now1161 when5613 the high2409 priest749 and the captain4755 of the temple2411 and the chief749 priests749 heard191 these5128 things,3056 they doubted1280 of them whereunto5101 this5124 would grow.1096

24 Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.

25 Then1161 came3854 one5100 and told518 them, saying,3004 Behold,2400 the men435 whom3739 you put5087 in prison5438 are standing2476 in the temple,2411 and teaching1321 the people.2992

25 Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.

26 Then5119 went565 the captain4755 with the officers,5257 and brought71 them without3756 3326 violence:970 for they feared5399 the people,2992 lest2443 3361 they should have been stoned.3034

26 Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.

27 And when they had brought71 them, they set2476 them before1722 the council:4892 and the high749 priest749 asked1905 them,

27 Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:

28 Saying,3004 Did not we straightly command3853 you that you should not teach1321 in this5129 name?3686 and, behold,2400 you have filled4137 Jerusalem2419 with your5216 doctrine,1322 and intend1014 to bring1863 this5127 man's444 blood129 on us.

28 „Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.

29 Then1161 Peter4074 and the other apostles652 answered611 and said,2036 We ought1163 to obey3980 God2316 rather3123 than2228 men.444

29 Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!

30 The God2316 of our fathers3962 raised1453 up Jesus,2424 whom3739 you slew1315 and hanged2910 on1909 a tree.3586

30 Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.

31 Him has God2316 exalted5312 with his right1188 hand5495 to be a Prince747 and a Savior,4990 for to give1325 repentance3341 to Israel,2474 and forgiveness859 of sins.266

31 Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.

32 And we are his witnesses3144 of these5130 things;4487 and so is also2532 the Holy40 Ghost,4151 whom3739 God2316 has given1325 to them that obey3980 him.

32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.

33 When they heard191 that, they were cut1282 to the heart,2588 and took1011 counsel1011 to slay337 them.

33 Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?

34 Then1161 stood450 there up one5100 in the council,4892 a Pharisee,5330 named3686 Gamaliel,1059 a doctor3547 of the law,3547 had in reputation5093 among all3956 the people,2992 and commanded2753 to put4160 the apostles652 forth1854 a little1024 space;1024

34 І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.

35 And said2036 to them, You men435 of Israel,2475 take heed4337 to yourselves1438 what5101 you intend3195 to do4238 as touching1909 these5125 men.444

35 І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.

36 For before4253 these5130 days2250 rose450 up Theudas,2333 boasting3004 himself1438 to be somebody;5100 to whom3739 a number706 of men,435 about5616 four5071 hundred,5071 joined4347 themselves: who3739 was slain;337 and all,3956 as many3745 as obeyed3982 him, were scattered,1262 and brought1096 to nothing.3762

36 Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.

37 After3326 this5126 man rose450 up Judas2455 of Galilee1056 in the days2250 of the taxing,583 and drew868 away868 much2425 people2992 after3694 him: he also2548 perished;622 and all,3956 even as many3745 as obeyed3982 him, were dispersed.1287

37 Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.

38 And now3568 I say3004 to you, Refrain868 from these5130 men,444 and let1439 them alone:1439 for if1437 this5124 counsel1012 or2228 this5124 work2041 be of men,444 it will come2647 to nothing:2647

38 І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.

39 But if1487 it be of God,2316 you cannot3756 1410 overthrow2647 it; lest3379 haply3379 you be found2147 even2532 to fight2314 against God.2314

39 А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“ І послухались ради його.

40 And to him they agreed:3982 and when they had called4341 the apostles,652 and beaten1194 them, they commanded3853 that they should not speak2980 in the name3686 of Jesus,2424 and let630 them go.630

40 І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.

41 And they departed4198 from the presence4383 of the council,4892 rejoicing5463 that they were counted2661 worthy2661 to suffer818 shame818 for his name.3686

41 А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.

42 And daily3956 2250 in the temple,2411 and in every2596 house,3624 they ceased3973 not to teach1321 and preach2097 Jesus2424 Christ.5547

42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Єва́нгелію Ісуса Христа.