LukeChapter 4 |
1 And Jesus |
2 Being forty |
3 And the devil |
4 And Jesus |
5 And the devil, |
6 And the devil |
7 If |
8 And Jesus |
9 And he brought |
10 For it is written, |
11 And in their hands |
12 And Jesus |
13 And when the devil |
14 And Jesus |
15 And he taught |
16 And he came |
17 And there was delivered |
18 |
19 |
20 And he closed |
21 And he began |
22 And all |
23 And he said |
24 And he said, |
25 |
26 |
27 |
28 And all |
29 And rose |
30 But he passing |
31 And came |
32 And they were astonished |
33 And in the synagogue |
34 Saying, |
35 And Jesus |
36 And they were all |
37 And the fame |
38 And he arose |
39 And he stood |
40 Now |
41 And devils |
42 And when it was day, |
43 And he said |
44 And he preached |
Вiд ЛукиРозділ 4 |
1 |
2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в. |
3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“ |
4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“ |
5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі. |
6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її. |
7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“ |
8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“ |
9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу! |
10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“ |
11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“ |
12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“ |
13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су. |
14 |
15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили. |
16 |
17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: |
18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених, |
19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“. |
20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го. |
21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“ |
22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“ |
23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“. |
24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй. |
25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі, |
26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки. |
27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“. |
28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом. |
29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його. |
30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся. |
31 |
32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне. |
33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом: |
34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“. |
35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши. |
36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“ |
37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю. |
38 |
39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала. |
40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в. |
41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він. |
42 |
43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“. |
44 І Він проповідував по синагогах Галілеї. |
LukeChapter 4 |
Вiд ЛукиРозділ 4 |
1 And Jesus |
1 |
2 Being forty |
2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в. |
3 And the devil |
3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“ |
4 And Jesus |
4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“ |
5 And the devil, |
5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі. |
6 And the devil |
6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її. |
7 If |
7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“ |
8 And Jesus |
8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“ |
9 And he brought |
9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу! |
10 For it is written, |
10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“ |
11 And in their hands |
11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“ |
12 And Jesus |
12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“ |
13 And when the devil |
13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су. |
14 And Jesus |
14 |
15 And he taught |
15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили. |
16 And he came |
16 |
17 And there was delivered |
17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: |
18 |
18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених, |
19 |
19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“. |
20 And he closed |
20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го. |
21 And he began |
21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“ |
22 And all |
22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“ |
23 And he said |
23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“. |
24 And he said, |
24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй. |
25 |
25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі, |
26 |
26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки. |
27 |
27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“. |
28 And all |
28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом. |
29 And rose |
29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його. |
30 But he passing |
30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся. |
31 And came |
31 |
32 And they were astonished |
32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне. |
33 And in the synagogue |
33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом: |
34 Saying, |
34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“. |
35 And Jesus |
35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши. |
36 And they were all |
36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“ |
37 And the fame |
37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю. |
38 And he arose |
38 |
39 And he stood |
39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала. |
40 Now |
40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в. |
41 And devils |
41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він. |
42 And when it was day, |
42 |
43 And he said |
43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“. |
44 And he preached |
44 І Він проповідував по синагогах Галілеї. |