| LukeChapter 4 | 
| 1 And Jesus | 
| 2 Being forty | 
| 3 And the devil | 
| 4 And Jesus | 
| 5 And the devil, | 
| 6 And the devil | 
| 7 If | 
| 8 And Jesus | 
| 9 And he brought | 
| 10 For it is written, | 
| 11 And in their hands | 
| 12 And Jesus | 
| 13 And when the devil | 
| 14 And Jesus | 
| 15 And he taught | 
| 16 And he came | 
| 17 And there was delivered | 
| 18  | 
| 19  | 
| 20 And he closed | 
| 21 And he began | 
| 22 And all | 
| 23 And he said | 
| 24 And he said, | 
| 25  | 
| 26  | 
| 27  | 
| 28 And all | 
| 29 And rose | 
| 30 But he passing | 
| 31 And came | 
| 32 And they were astonished | 
| 33 And in the synagogue | 
| 34 Saying, | 
| 35 And Jesus | 
| 36 And they were all | 
| 37 And the fame | 
| 38 And he arose | 
| 39 And he stood | 
| 40 Now | 
| 41 And devils | 
| 42 And when it was day, | 
| 43 And he said | 
| 44 And he preached | 
| Вiд ЛукиРозділ 4 | 
| 1  | 
| 2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в. | 
| 3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“ | 
| 4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“ | 
| 5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі. | 
| 6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її. | 
| 7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“ | 
| 8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“ | 
| 9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу! | 
| 10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“ | 
| 11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“ | 
| 12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“ | 
| 13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су. | 
| 14  | 
| 15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили. | 
| 16  | 
| 17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: | 
| 18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених, | 
| 19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“. | 
| 20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го. | 
| 21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“ | 
| 22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“ | 
| 23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“. | 
| 24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй. | 
| 25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі, | 
| 26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки. | 
| 27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“. | 
| 28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом. | 
| 29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його. | 
| 30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся. | 
| 31  | 
| 32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне. | 
| 33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом: | 
| 34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“. | 
| 35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши. | 
| 36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“ | 
| 37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю. | 
| 38  | 
| 39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала. | 
| 40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в. | 
| 41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він. | 
| 42  | 
| 43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“. | 
| 44 І Він проповідував по синагогах Галілеї. | 
| LukeChapter 4 | Вiд ЛукиРозділ 4 | 
| 1 And Jesus | 1  | 
| 2 Being forty | 2 Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в. | 
| 3 And the devil | 3 І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“ | 
| 4 And Jesus | 4 А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“ | 
| 5 And the devil, | 5 І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі. | 
| 6 And the devil | 6 І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її. | 
| 7 If | 7 Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“ | 
| 8 And Jesus | 8 І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“ | 
| 9 And he brought | 9 І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу! | 
| 10 For it is written, | 10 Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“ | 
| 11 And in their hands | 11 і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“ | 
| 12 And Jesus | 12 А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“ | 
| 13 And when the devil | 13 І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су. | 
| 14 And Jesus | 14  | 
| 15 And he taught | 15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили. | 
| 16 And he came | 16  | 
| 17 And there was delivered | 17 І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: | 
| 18  | 18 „На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених, | 
| 19  | 19 щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“. | 
| 20 And he closed | 20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го. | 
| 21 And he began | 21 І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“ | 
| 22 And all | 22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“ | 
| 23 And he said | 23 Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“. | 
| 24 And he said, | 24 І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй. | 
| 25  | 25 Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі, | 
| 26  | 26 а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки. | 
| 27  | 27 І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“. | 
| 28 And all | 28 І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом. | 
| 29 And rose | 29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його. | 
| 30 But he passing | 30 Але Він перейшов серед них, і віддали́вся. | 
| 31 And came | 31  | 
| 32 And they were astonished | 32 І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне. | 
| 33 And in the synagogue | 33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом: | 
| 34 Saying, | 34 „Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“. | 
| 35 And Jesus | 35 А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши. | 
| 36 And they were all | 36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“ | 
| 37 And the fame | 37 І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю. | 
| 38 And he arose | 38  | 
| 39 And he stood | 39 І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала. | 
| 40 Now | 40 Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в. | 
| 41 And devils | 41 Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він. | 
| 42 And when it was day, | 42  | 
| 43 And he said | 43 Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“. | 
| 44 And he preached | 44 І Він проповідував по синагогах Галілеї. |