出埃及記

第5章

1 後來摩西、亞倫去對法老說:「耶和華─以色列的神這樣說:『容我的百姓去,在曠野向我守節。』」

2 法老說:「耶和華是誰,使我聽從[obey]他的話,容以色列[Israel]去呢?我不認識耶和華,也不容以色列[Israel]去。」

3 他們說:「希伯來人的神見了[hath met with]我們;求你容我們往荒漠[desert]去,走三天的路程,祭祀耶和華─我們的神,免得他用瘟疫[or]刀兵攻擊我們。」

4 埃及王對他們說:「摩西、亞倫,你們為甚麼叫百姓曠工呢?你們去擔你們的擔子吧。」

5 法老[Pharaoh]又說:「看哪,這地的以色列人如今眾多,你們竟叫他們歇下擔子。」

6 當日,法老吩咐督工的和他們的[their]官長說:

7 「你們不可照常把草給百姓作磚。叫他們自己去撿草。

8 他們素常作磚的數目,你們仍舊向他們要;一點不可減少。因為他們是懶惰的;所以他們[they]呼求說:『容我們去祭祀我們的神。』

9 你們要把更多的工作[more work]加在這些人身上,叫他們勞碌;不容他們[let them not]虛空[vain]的言語。」

10 督工的和官長出來對百姓說:「法老這樣說:『我不給你們草。

11 你們自己在哪裏能找草,就往那裏去找吧。但你們的工一點不可減少。』」

12 於是百姓散在埃及遍地,撿碎稭當作草。

13 督工的催著說:「你們一天當完一天的工,與先前有草一樣。」

14 法老督工的,責打他所派以色列人的官長,說:「你們昨天今天為甚麼沒有照向來的數目作磚、完你們的工作呢?」

15 以色列人的官長就來哀求法老說:「為甚麼這樣待你的僕人?

16 督工的不把草給僕人,並且對我們說:『作磚吧。』看哪,你僕人挨了打,其實是你百姓的錯。」

17 但法老說:「你們是懶惰的。你們是懶惰的。所以說:『容我們去祭祀耶和華。』

18 現在你們去作工吧。草是不給你們的,磚卻要如數交納。」

19 以色列人的官長聽說「你們每天作磚的工作一點不可減少」,就[see]他們[they]是遭遇禍患了。

20 他們離了法老出來,正遇見摩西、亞倫站在對面,

21 就向他們說:「願耶和華鑒察你們,施行判斷;因你們使我們在法老和他臣僕面前有了臭名,把刀遞在他們手中殺我們。」

22 摩西回到耶和華那裏,說:「主啊,你為甚麼苦待這百姓呢?[thou]為甚麼打發我去呢?

23 自從我去見法老,奉你的名說話,他就苦待這百姓;你一點也沒有拯救你的百姓[thy people]。」

Вихід

Розділ 5

1 А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти наро́д Мій, — і нехай вони святкують Мені на пустині!“

2 А фараон відказав: „Хто Господь, що послухаюсь сло́ва Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу́!“

3 І сказали вони: „Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми пі́демо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господе́ві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем“.

4 І сказав до них цар Єгипту: „Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!“

5 І сказав фараон: „Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт“.

6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:

7 „Не давайте більше наро́дові соломи, щоб робити цеглу, як учо́ра й позавчо́ра. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.

8 А призна́чене число цегли, що вони робили вчо́ра й позавчо́ра, накладете на них, — не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: „Ходім, принесімо жертву нашому Богові!“

9 Нехай буде тяжка́ праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова“.

10 І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: „Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.

11 Самі йдіть, наберіть собі соломи, де́ знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!“

12 І розпоро́шився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню́ на солому.

13 А погоничі наставали, говорячи: „Скінчі́ть вашу щоденну працю в час так, як коли б була́ солома“.

14 І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: „Чому ви не скінчи́ли свого при́ділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?“

15 І прибули́ писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: „Для чого ти так робиш рабам своїм?

16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу — кажуть нам — робіть! І ось раби твої биті, — і грішиш ти перед народом своїм!“

17 А він відказав: „Неро́би ви, неро́би! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господе́ві.

18 А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призна́чене число цегли ви дасте!“

19 І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: „Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!“

20 І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,

21 та й сказали до них: „Нехай побачить вас Господь — і нехай вас осудить, бо ви вчинили нена́висним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, — щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!“

22 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „Господи, чому Ти кривду вчинив цьому наро́дові? Чому Ти послав мені це?

23 Бо відко́ли прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'я́м, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!“

出埃及記

第5章

Вихід

Розділ 5

1 後來摩西、亞倫去對法老說:「耶和華─以色列的神這樣說:『容我的百姓去,在曠野向我守節。』」

1 А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти наро́д Мій, — і нехай вони святкують Мені на пустині!“

2 法老說:「耶和華是誰,使我聽從[obey]他的話,容以色列[Israel]去呢?我不認識耶和華,也不容以色列[Israel]去。」

2 А фараон відказав: „Хто Господь, що послухаюсь сло́ва Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу́!“

3 他們說:「希伯來人的神見了[hath met with]我們;求你容我們往荒漠[desert]去,走三天的路程,祭祀耶和華─我們的神,免得他用瘟疫[or]刀兵攻擊我們。」

3 І сказали вони: „Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми пі́демо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господе́ві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем“.

4 埃及王對他們說:「摩西、亞倫,你們為甚麼叫百姓曠工呢?你們去擔你們的擔子吧。」

4 І сказав до них цар Єгипту: „Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!“

5 法老[Pharaoh]又說:「看哪,這地的以色列人如今眾多,你們竟叫他們歇下擔子。」

5 І сказав фараон: „Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт“.

6 當日,法老吩咐督工的和他們的[their]官長說:

6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:

7 「你們不可照常把草給百姓作磚。叫他們自己去撿草。

7 „Не давайте більше наро́дові соломи, щоб робити цеглу, як учо́ра й позавчо́ра. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.

8 他們素常作磚的數目,你們仍舊向他們要;一點不可減少。因為他們是懶惰的;所以他們[they]呼求說:『容我們去祭祀我們的神。』

8 А призна́чене число цегли, що вони робили вчо́ра й позавчо́ра, накладете на них, — не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: „Ходім, принесімо жертву нашому Богові!“

9 你們要把更多的工作[more work]加在這些人身上,叫他們勞碌;不容他們[let them not]虛空[vain]的言語。」

9 Нехай буде тяжка́ праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова“.

10 督工的和官長出來對百姓說:「法老這樣說:『我不給你們草。

10 І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: „Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.

11 你們自己在哪裏能找草,就往那裏去找吧。但你們的工一點不可減少。』」

11 Самі йдіть, наберіть собі соломи, де́ знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!“

12 於是百姓散在埃及遍地,撿碎稭當作草。

12 І розпоро́шився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню́ на солому.

13 督工的催著說:「你們一天當完一天的工,與先前有草一樣。」

13 А погоничі наставали, говорячи: „Скінчі́ть вашу щоденну працю в час так, як коли б була́ солома“.

14 法老督工的,責打他所派以色列人的官長,說:「你們昨天今天為甚麼沒有照向來的數目作磚、完你們的工作呢?」

14 І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: „Чому ви не скінчи́ли свого при́ділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?“

15 以色列人的官長就來哀求法老說:「為甚麼這樣待你的僕人?

15 І прибули́ писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: „Для чого ти так робиш рабам своїм?

16 督工的不把草給僕人,並且對我們說:『作磚吧。』看哪,你僕人挨了打,其實是你百姓的錯。」

16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу — кажуть нам — робіть! І ось раби твої биті, — і грішиш ти перед народом своїм!“

17 但法老說:「你們是懶惰的。你們是懶惰的。所以說:『容我們去祭祀耶和華。』

17 А він відказав: „Неро́би ви, неро́би! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господе́ві.

18 現在你們去作工吧。草是不給你們的,磚卻要如數交納。」

18 А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призна́чене число цегли ви дасте!“

19 以色列人的官長聽說「你們每天作磚的工作一點不可減少」,就[see]他們[they]是遭遇禍患了。

19 І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: „Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!“

20 他們離了法老出來,正遇見摩西、亞倫站在對面,

20 І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,

21 就向他們說:「願耶和華鑒察你們,施行判斷;因你們使我們在法老和他臣僕面前有了臭名,把刀遞在他們手中殺我們。」

21 та й сказали до них: „Нехай побачить вас Господь — і нехай вас осудить, бо ви вчинили нена́висним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, — щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!“

22 摩西回到耶和華那裏,說:「主啊,你為甚麼苦待這百姓呢?[thou]為甚麼打發我去呢?

22 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „Господи, чому Ти кривду вчинив цьому наро́дові? Чому Ти послав мені це?

23 自從我去見法老,奉你的名說話,他就苦待這百姓;你一點也沒有拯救你的百姓[thy people]。」

23 Бо відко́ли прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'я́м, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!“