耶利米書

第16章

1 耶和華的話又臨到我說:

2 「你在這地方不可娶妻,生兒養女。

3 因為論到在這地方所生的兒女,又論到在這國中生養他們的父母,耶和華如此說:

4 他們必死得甚苦,無人哀哭,必不得葬埋,卻要[but]在地上像糞土,必被刀劍和饑荒滅絕;他們的屍首必給空中的飛鳥和地上的野獸作食物。」

5 耶和華如此說:「不要進入喪家,不要去哀哭,也不要為他們悲傷,因我已將我的平安、慈愛、憐憫從這百姓奪去了。這是耶和華說的。

6 連大帶小,都必在這地死亡,不得葬埋。人必不為他們哀哭,不用刀劃身,也不使頭光禿。

7 他們有喪事,人必不為他們撕裂自己[tear themselves],因死人安慰他們;他們喪父喪母,人也不給他們一杯酒安慰他們。

8[also]不可進入宴樂的家,與他們同坐吃喝。

9 因為大軍之耶和華─以色列的神如此說:看哪[Behold],你們還活著的日子在你們眼[in],我必使歡喜和快樂的聲音,新郎和新婦的聲音,從這地方止息了。

10 「你將這一切的話指示這百姓的時候[when],他們[shall]問你說:『耶和華為甚麼說,要降這大災禍攻擊我們呢?我們有甚麼罪孽呢?我們向耶和華─我們的神犯了甚麼罪呢?』

11 你就對他們說:『耶和華說:因為你們列祖離棄了[have forsaken]我,隨從別神,事奉敬拜,離棄了我[have forsaken me],不遵守我的律法,

12 而且你們所行的[done]比你們列祖更壞[worse];因為看哪[behold],各人隨從自己妄想[imagination]的惡心行事,甚至不聽從我,

13 所以我必將你們從這地趕出,直趕到你們和你們列祖素不認識的地。你們在那裏必晝夜事奉別神,在那裏[where]我必不向你們施恩。』」

14 所以[Therefore]耶和華說:「看哪[behold],日子將到,人必不再指著那領以色列人從埃及地上來之永生的耶和華起誓,

15 卻要指著那領以色列人從北方之地,並趕他們到的各國上來之永生的耶和華起誓,並且我要領他們再入我從前賜給他們列祖之地。」

16 耶和華說:「看哪[Behold],我要[send]許多打魚的把以色列人打上來,然後我要[send]許多打獵的,從各山上、各岡上、各石穴中獵取他們。

17 因我的眼目察看他們的一切行為;他們不能在我面前遮掩,他們的罪孽也不能在我眼前隱藏。

18 我先要雙倍[double]報應他們的罪孽和罪惡;因為他們玷污我的地土[defiled my land],又用可厭可憎之物的屍[carcases of their detestable and abominable things]充滿我的產業。」

19 耶和華啊,你是我的力量,是我的保障;在苦難之日是我的避難所。外邦人[Gentiles]必從地極來到你這裏,說:我們列祖所承受的,誠然[Surely]是虛假,是虛空無益之物。

20 人豈可為自己製造眾神[gods]呢?其實它們[they]不是神。

21 耶和華說:「看哪[behold]我在這一次要使他們知道[I will this once cause them to know],使他們知道我的手和我的能力。他們就知道我的名是耶和華了。」

Єремiя

Розділ 16

1 І було́ слово Господнє до мене, промовляючи:

2 „Не бери собі жінки, і хай у те́бе не буде синів, ні дочо́к у цьому місці.

3 Бо так промовляє Господь про синів і про дочок, що наро́джені в місці цьому́, і про їхніх матері́в, що наро́джують їх, і про їхніх батьків, що їх ро́дять у Кра́ї цьому́:

4 Від жахливих хворі́б повмирають вони, не будуть опла́кувані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на пове́рхні землі. Від меча́ та від голоду згинуть вони, і стане їхній труп стервом пта́ству небесному й зе́мній звіри́ні.

5 Бо так промовляє Господь: Не заходь у дім сму́тку, і не ходи голоси́ти, і не співчува́й їм, бо від цьо́го наро́ду забрав Я Свій мир, — говорить Господь, — ласку та милість.

6 І повимира́ють великі й малі в цьому Кра́ї, не бу́дуть похо́вані, і голоси́ти не будуть за ними, і не бу́дуть робити нарі́зів, і не будуть робити собі ли́сини.

7 І не будуть ламати їм хліба в жало́бі, щоб потішити їх над померлим, і не напо́ять їх ке́ліхом втіхи над батьком його й його матір'ю.

8 І до до́му бенке́ту не входь, щоб сидіти із ними, щоб їсти й щоб пити.

9 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я припиню́ в цьому місці на ваших оча́х і в днях ваших голос радісний й голос веселий, голос молодого та голос молодої!

10 І бу́де, коли перека́жеш наро́дові цьому́ ці слова́, то скажуть тобі: „За́ що Господь говорив проти нас все велике це лихо? І яка вина наша, й який то наш гріх, яким ми прогріши́лися Господу, Богові нашому?“

11 І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, — каже Господь, — і пішли за іншими богами і служили їм та поклонялися їм, а Мене полишили й Зако́на Мого не вико́нували!

12 А ви робите гірше від ваших батькі́в, і кожен із вас ось іде за упе́ртістю лютого серця свого́, щоб Мені не служити,

13 Тому викину вас з цього Кра́ю до кра́ю, якого не знали ні ви, ані ваші батьки́. І будете там богам іншим служити удень та вночі, бо не дам Я вам милости.

14 Тому́ наступають ось дні, — говорить Господь, — і не бу́дуть уже говорити: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із кра́ю єгипетського“,

15 а тільки: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди був розігнав їх“. Та Я їх верну́ на їхню зе́млю, яку Я був дав батька́м їхнім.

16 Оце Я пошлю́ по числе́нних риба́лок, — говорить Господь, — і ви́ловлять їх, немов рибу, а пото́му пошлю по числе́нних мисли́вців, і повило́влюють їх з усіх гір, і з усякого взгі́р'я, і зо ске́льних розщі́лин.

17 Бо очі Мої — на всі їхні доро́ги: вони не сховалися з-перед Мого лиця, і з-перед ока Мого́ не закрилася їхня провина.

18 І найперше Я їм надолу́жу подві́йно за їхню провину й за гріх їхній, за теє, що тру́пом обри́джень своїх збезче́стили Край Мій, а їхні гидо́ти спа́док Мій перепо́внили.

19 О Господи, сило моя та тверди́не моя, і за́хисте мій в день недолі! Поприхо́дять до тебе наро́ди від кі́нців землі та й промо́влять: Одіди́чили наші батьки лиш неправду й марно́ту, пожитку ж ві́д них не було́.

20 Чи зро́бить люди́на для себе богі́в, а вони не боги́?

21 Тому́ то ось Я учиню́, що пізна́ють цим ра́зом вони, учиню́, що пізнають вони Мою руку та силу Мою, і пізнають, що Йме́ння Моє — це Господь!

耶利米書

第16章

Єремiя

Розділ 16

1 耶和華的話又臨到我說:

1 І було́ слово Господнє до мене, промовляючи:

2 「你在這地方不可娶妻,生兒養女。

2 „Не бери собі жінки, і хай у те́бе не буде синів, ні дочо́к у цьому місці.

3 因為論到在這地方所生的兒女,又論到在這國中生養他們的父母,耶和華如此說:

3 Бо так промовляє Господь про синів і про дочок, що наро́джені в місці цьому́, і про їхніх матері́в, що наро́джують їх, і про їхніх батьків, що їх ро́дять у Кра́ї цьому́:

4 他們必死得甚苦,無人哀哭,必不得葬埋,卻要[but]在地上像糞土,必被刀劍和饑荒滅絕;他們的屍首必給空中的飛鳥和地上的野獸作食物。」

4 Від жахливих хворі́б повмирають вони, не будуть опла́кувані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на пове́рхні землі. Від меча́ та від голоду згинуть вони, і стане їхній труп стервом пта́ству небесному й зе́мній звіри́ні.

5 耶和華如此說:「不要進入喪家,不要去哀哭,也不要為他們悲傷,因我已將我的平安、慈愛、憐憫從這百姓奪去了。這是耶和華說的。

5 Бо так промовляє Господь: Не заходь у дім сму́тку, і не ходи голоси́ти, і не співчува́й їм, бо від цьо́го наро́ду забрав Я Свій мир, — говорить Господь, — ласку та милість.

6 連大帶小,都必在這地死亡,不得葬埋。人必不為他們哀哭,不用刀劃身,也不使頭光禿。

6 І повимира́ють великі й малі в цьому Кра́ї, не бу́дуть похо́вані, і голоси́ти не будуть за ними, і не бу́дуть робити нарі́зів, і не будуть робити собі ли́сини.

7 他們有喪事,人必不為他們撕裂自己[tear themselves],因死人安慰他們;他們喪父喪母,人也不給他們一杯酒安慰他們。

7 І не будуть ламати їм хліба в жало́бі, щоб потішити їх над померлим, і не напо́ять їх ке́ліхом втіхи над батьком його й його матір'ю.

8[also]不可進入宴樂的家,與他們同坐吃喝。

8 І до до́му бенке́ту не входь, щоб сидіти із ними, щоб їсти й щоб пити.

9 因為大軍之耶和華─以色列的神如此說:看哪[Behold],你們還活著的日子在你們眼[in],我必使歡喜和快樂的聲音,新郎和新婦的聲音,從這地方止息了。

9 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я припиню́ в цьому місці на ваших оча́х і в днях ваших голос радісний й голос веселий, голос молодого та голос молодої!

10 「你將這一切的話指示這百姓的時候[when],他們[shall]問你說:『耶和華為甚麼說,要降這大災禍攻擊我們呢?我們有甚麼罪孽呢?我們向耶和華─我們的神犯了甚麼罪呢?』

10 І бу́де, коли перека́жеш наро́дові цьому́ ці слова́, то скажуть тобі: „За́ що Господь говорив проти нас все велике це лихо? І яка вина наша, й який то наш гріх, яким ми прогріши́лися Господу, Богові нашому?“

11 你就對他們說:『耶和華說:因為你們列祖離棄了[have forsaken]我,隨從別神,事奉敬拜,離棄了我[have forsaken me],不遵守我的律法,

11 І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, — каже Господь, — і пішли за іншими богами і служили їм та поклонялися їм, а Мене полишили й Зако́на Мого не вико́нували!

12 而且你們所行的[done]比你們列祖更壞[worse];因為看哪[behold],各人隨從自己妄想[imagination]的惡心行事,甚至不聽從我,

12 А ви робите гірше від ваших батькі́в, і кожен із вас ось іде за упе́ртістю лютого серця свого́, щоб Мені не служити,

13 所以我必將你們從這地趕出,直趕到你們和你們列祖素不認識的地。你們在那裏必晝夜事奉別神,在那裏[where]我必不向你們施恩。』」

13 Тому викину вас з цього Кра́ю до кра́ю, якого не знали ні ви, ані ваші батьки́. І будете там богам іншим служити удень та вночі, бо не дам Я вам милости.

14 所以[Therefore]耶和華說:「看哪[behold],日子將到,人必不再指著那領以色列人從埃及地上來之永生的耶和華起誓,

14 Тому́ наступають ось дні, — говорить Господь, — і не бу́дуть уже говорити: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із кра́ю єгипетського“,

15 卻要指著那領以色列人從北方之地,並趕他們到的各國上來之永生的耶和華起誓,並且我要領他們再入我從前賜給他們列祖之地。」

15 а тільки: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди був розігнав їх“. Та Я їх верну́ на їхню зе́млю, яку Я був дав батька́м їхнім.

16 耶和華說:「看哪[Behold],我要[send]許多打魚的把以色列人打上來,然後我要[send]許多打獵的,從各山上、各岡上、各石穴中獵取他們。

16 Оце Я пошлю́ по числе́нних риба́лок, — говорить Господь, — і ви́ловлять їх, немов рибу, а пото́му пошлю по числе́нних мисли́вців, і повило́влюють їх з усіх гір, і з усякого взгі́р'я, і зо ске́льних розщі́лин.

17 因我的眼目察看他們的一切行為;他們不能在我面前遮掩,他們的罪孽也不能在我眼前隱藏。

17 Бо очі Мої — на всі їхні доро́ги: вони не сховалися з-перед Мого лиця, і з-перед ока Мого́ не закрилася їхня провина.

18 我先要雙倍[double]報應他們的罪孽和罪惡;因為他們玷污我的地土[defiled my land],又用可厭可憎之物的屍[carcases of their detestable and abominable things]充滿我的產業。」

18 І найперше Я їм надолу́жу подві́йно за їхню провину й за гріх їхній, за теє, що тру́пом обри́джень своїх збезче́стили Край Мій, а їхні гидо́ти спа́док Мій перепо́внили.

19 耶和華啊,你是我的力量,是我的保障;在苦難之日是我的避難所。外邦人[Gentiles]必從地極來到你這裏,說:我們列祖所承受的,誠然[Surely]是虛假,是虛空無益之物。

19 О Господи, сило моя та тверди́не моя, і за́хисте мій в день недолі! Поприхо́дять до тебе наро́ди від кі́нців землі та й промо́влять: Одіди́чили наші батьки лиш неправду й марно́ту, пожитку ж ві́д них не було́.

20 人豈可為自己製造眾神[gods]呢?其實它們[they]不是神。

20 Чи зро́бить люди́на для себе богі́в, а вони не боги́?

21 耶和華說:「看哪[behold]我在這一次要使他們知道[I will this once cause them to know],使他們知道我的手和我的能力。他們就知道我的名是耶和華了。」

21 Тому́ то ось Я учиню́, що пізна́ють цим ра́зом вони, учиню́, що пізнають вони Мою руку та силу Мою, і пізнають, що Йме́ння Моє — це Господь!