CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Luke 22
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Luke

Chapter 22

1 Now1161 the feast1859 of unleavened106 bread drew near,1448 which is called3004 the Passover.3957

2 And the chief749 priests749 and scribes1122 sought2212 how4459 they might kill337 him; for they feared5399 the people.2992

3 Then1161 entered1525 Satan4567 into1519 Judas2455 surnamed1941 Iscariot,2469 being5607 of the number706 of the twelve.1427

4 And he went565 his way, and communed4814 with the chief749 priests749 and captains,4755 how4459 he might betray3860 him to them.

5 And they were glad,5463 and covenanted4934 to give1325 him money.694

6 And he promised,1843 and sought2212 opportunity2120 to betray3860 him to them in the absence817 of the multitude.3793

7 Then1161 came2064 the day2250 of unleavened106 bread, when1722 3739 the passover3957 must1163 be killed.2380

8 And he sent649 Peter4074 and John,2491 saying,2036 Go4198 and prepare2090 us the passover,3957 that we may eat.5315

9 And they said2036 to him, Where4226 will2309 you that we prepare?2090

10 And he said2036 to them, Behold,2400 when you are entered1525 into1519 the city,4172 there shall a man444 meet4876 you, bearing941 a pitcher2765 of water;5204 follow190 him into1519 the house3614 where3757 he enters1531 in.

11 And you shall say2046 to the manager3611 of the house,3614 The Master1320 said3004 to you, Where4226 is the guest room,2646 where3699 I shall eat5315 the passover3957 with my disciples?3101

12 And he shall show1166 you a large3173 upper508 room furnished:4766 there1563 make2090 ready.2090

13 And they went,565 and found2147 as he had said2046 to them: and they made2090 ready2090 the passover.3957

14 And when3753 3588 the hour5610 was come,1096 he sat377 down,377 and the twelve1427 apostles652 with him.

15 And he said2036 to them, With desire1939 I have desired1937 to eat5315 this5124 passover3957 with you before4253 I suffer:3958

16 For I say3004 to you, I will not any3765 more3765 eat5315 thereof,1538 846 until2193 it be fulfilled4137 in the kingdom932 of God.2316

17 And he took1209 the cup,4221 and gave thanks,2168 and said,2036 Take2983 this,5124 and divide1266 it among yourselves:1438

18 For I say3004 to you, I will not drink4095 of the fruit1081 of the vine,288 until2193 the kingdom932 of God2316 shall come.2064

19 And he took2983 bread,740 and gave thanks,2168 and broke2806 it, and gave1325 to them, saying,3004 This5124 is my body4983 which3588 is given1325 for you: this5124 do4160 in remembrance364 of me.

20 Likewise5615 also2532 the cup4221 after3326 supper,1172 saying,3004 This5124 cup4221 is the new2537 testament1242 in my blood,129 which3588 is shed1632 for you.

21 But, behold,2400 the hand5495 of him that betrays3860 me is with me on1909 the table.5132

22 And truly3303 the Son5207 of man444 goes,4198 as it was determined:3724 but woe3759 to that man444 by whom3739 he is betrayed!3860

23 And they began756 to inquire4802 among4314 themselves,1438 which5101 of them it was that should3195 do4238 this5124 thing.

24 And there was also2532 a strife5379 among1722 them, which5101 of them should be accounted1380 the greatest.3187

25 And he said2036 to them, The kings935 of the Gentiles1484 exercise2961 lordship2961 over them; and they that exercise1850 authority1850 on them are called2564 benefactors.2110

26 But you shall not be so:3779 but he that is greatest3187 among1722 you, let him be as the younger;3501 and he that is chief,2233 as he that does serve.1247

27 For whether5101 is greater,3187 he that sits345 at345 meat, or2228 he that serves?1247 is not he that sits345 at345 meat? but I am1510 among1722 3319 you as he that serves.1247

28 You are they which have continued1265 with me in my temptations.3986

29 And I appoint1303 to you a kingdom,932 as my Father3962 has appointed1303 to me;

30 That you may eat2068 and drink4095 at1909 my table5132 in my kingdom,932 and sit2523 on1909 thrones2362 judging2919 the twelve1427 tribes5443 of Israel.2474

31 And the Lord2962 said,2036 Simon,4613 Simon,4613 behold,2400 Satan4567 has desired1809 to have you, that he may sift4617 you as wheat:4621

32 But I have prayed1189 for you, that your faith4102 fail1587 not: and when4218 you are converted,1994 strengthen4741 your brothers.80

33 And he said2036 to him, Lord,2962 I am1510 ready2092 to go4198 with you, both2532 into1519 prison,5438 and to death.2288

34 And he said,3004 I tell3004 you, Peter,4074 the cock220 shall not crow5455 this4594 day,4594 before4250 2228 that you shall thrice5151 deny533 that you know1492 me.

35 And he said2036 to them, When3753 I sent649 you without817 purse,905 and money,4082 and shoes,5266 lacked5302 you any5100 thing? And they said,2036 Nothing.3762

36 Then3767 said2036 he to them, But now,3568 he that has2192 a purse,905 let him take142 it, and likewise3668 his money:4082 and he that has2192 no3361 sword,3162 let him sell4453 his garment,2440 and buy59 one.

37 For I say3004 to you, that this5124 that is written1125 must1163 yet2089 be accomplished5055 in me, And he was reckoned3049 among3326 the transgressors:459 for the things concerning4012 me have2192 an end.5056

38 And they said,2036 Lord,2962 behold,2400 here5602 are two1417 swords.3162 And he said2036 to them, It is enough.2425

39 And he came1831 out, and went,4198 as he was wont,2596 1485 to the mount3735 of Olives;1636 and his disciples3101 also2532 followed190 him.

40 And when he was at1909 the place,5117 he said2036 to them, Pray4336 that you enter1525 not into1519 temptation.3986

41 And he was withdrawn645 from them about5616 a stone's3037 cast,1000 and kneeled5087 1119 down, and prayed,4336

42 Saying,3004 Father,3962 if1487 you be willing,1014 remove3911 this5124 cup4221 from me: nevertheless4133 not my will,2307 but yours,4674 be done.1096

43 And there appeared3700 an angel32 to him from heaven,3772 strengthening1765 him.

44 And being1096 in an agony74 he prayed4336 more1617 earnestly:1617 and his sweat2402 was as it were great drops2361 of blood129 falling2597 down2597 to the ground.1093

45 And when he rose450 up from prayer,4335 and was come2064 to his disciples,3101 he found2147 them sleeping2837 for sorrow,3077

46 And said2036 to them, Why5101 sleep2518 you? rise450 and pray,4336 lest2443 3361 you enter1525 into1519 temptation.3986

47 And while he yet2089 spoke,2980 behold2400 a multitude,3793 and he that was called3004 Judas,2455 one1520 of the twelve,1427 went4281 before4281 them, and drew near1448 to Jesus2424 to kiss5368 him.

48 But Jesus2424 said2036 to him, Judas,2455 betray3860 you the Son5207 of man444 with a kiss?5370

49 When they which were about4012 him saw1492 what3588 would follow,2071 they said2036 to him, Lord,2962 shall we smite3960 with the sword?3162

50 And one1520 of them smote3960 the servant1401 of the high749 priest,749 and cut851 off851 his right1188 ear.3775

51 And Jesus2424 answered611 and said,2036 Suffer1439 you thus5127 far.2193 And he touched680 his ear,5621 and healed2390 him.

52 Then1161 Jesus2424 said2036 to the chief749 priests,749 and captains4755 of the temple,2411 and the elders,4245 which were come3854 to him, Be you come1831 out, as against1909 a thief,3027 with swords3162 and staves?3586

53 When I was daily2596 2250 with you in the temple,2411 you stretched1614 forth1614 no3756 hands5495 against1909 me: but this3778 is your5216 hour,5610 and the power1849 of darkness.4655

54 Then1161 took4815 they him, and led71 him, and brought1521 him into1519 the high749 priest's749 house.3624 And Peter4074 followed190 afar3113 off.

55 And when they had kindled681 a fire4442 in the middle3319 of the hall,833 and were set4776 down4776 together,4776 Peter4074 sat2521 down2521 among3319 them.

56 But a certain5100 maid3814 beheld1492 him as he sat2521 by the fire,5457 and earnestly816 looked816 on him, and said,2036 This3778 man was also2532 with him.

57 And he denied720 him, saying,3004 Woman,1135 I know1492 him not.

58 And after3326 a little1024 while another2087 saw1492 him, and said,5346 You are1488 also2532 of them. And Peter4074 said,2036 Man,444 I am1510 not.

59 And about5616 the space1339 of one3391 hour5610 after another243 confidently1340 affirmed,1340 saying,3004 Of a truth225 this3778 fellow also2532 was with him: for he is a Galilaean.1057

60 And Peter4074 said,2036 Man,444 I know1492 not what3739 you say.3004 And immediately,3916 while he yet2089 spoke,2980 the cock220 crew.5455

61 And the Lord2962 turned,4762 and looked1689 on Peter.4074 And Peter4074 remembered5279 the word3056 of the Lord,2962 how5613 he had said2036 to him, Before4250 the cock220 crow,5455 you shall deny533 me thrice.5151

62 And Peter4074 went1831 out, and wept2799 bitterly.4090

63 And the men435 that held4912 Jesus2424 mocked1702 him, and smote1194 him.

64 And when they had blindfolded4028 him, they struck5180 him on the face,4383 and asked1905 him, saying,3004 Prophesy,4395 who5101 is it that smote3817 you?

65 And many4183 other2087 things blasphemously987 spoke3004 they against1519 him.

66 And as soon as it was day,2250 the elders4244 of the people2992 and the chief749 priests749 and the scribes1122 came4863 together,4863 and led321 him into1519 their council,4892 saying,3004

67 Are1488 you the Christ?5547 tell2036 us. And he said2036 to them, If1437 I tell2036 you, you will not believe:4100

68 And if1437 I also2532 ask2065 you, you will not answer611 me, nor2228 let630 me go.630

69 Hereafter575 3568 shall the Son5207 of man444 sit2521 on1537 the right1188 hand of the power1411 of God.2316

70 Then1161 said5346 they all,3956 Are1488 you then3767 the Son5207 of God?2316 And he said2036 to them, You say3004 that I am.1510

71 And they said,2036 What5101 need2192 5532 we any2089 further2089 witness?3141 for we ourselves have heard191 of his own1438 mouth.4750

Вiд Луки

Розділ 22

1 Наближа́лося ж свято Опрі́сноків, що Па́схою зветься.

2 А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би вбити Його, та боялись наро́ду.

3 Сатана ж увійшов у Юду, зва́ного Іскаріо́т, одно́го з Дванадцятьо́х.

4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, я́к він видасть Його.

5 Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібнякі́в.

6 І він обіцяв, і шукав відповідного ча́су, щоб їм видати Його без наро́ду.

7 І настав день Опрі́сноків, коли пасху прино́сити в жертву нале́жало.

8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: „Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили́ ми“.

9 А вони запитали Його: „Де́ Ти хочеш, щоб ми приготува́ли?“

10 А Він їм відказав: „Ось, як бу́дете вхо́дити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, — ідіть за ним аж до дому, куди він уві́йде.

11 І скажіть до госпо́даря дому: Учитель питає тебе: „Де кімна́та, в якій споживу́ зо Своїми учнями пасху?“

12 I він вам покаже велику го́рницю вистелену: там приготуйте“.

13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, — і зачали́ там готува́ти пасху.

14 А коли настав час, сів до сто́лу, і апо́столи з Ним.

15 І промовив до них: „Я ду́же бажав спожи́ти цю пасху із вами, перш ніж муки прийму́.

16 Бо кажу́ вам, що вже споживати не буду її, поки спо́вниться в Божому Царстві вона“.

17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: „Візьміть її, і поділіть між собою.

18 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього пло́ду виноградного, доки Боже Царство не при́йде“.

19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: „Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спо́мин про Мене!“

20 По вече́рі так само ж і чашу, говорячи: „Оця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

21 Та однак, — за столом ось зо Мною рука Мого зра́дника.

22 Бо Син Лю́дський іде, як призна́чено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!“

23 А вони почали́ між собою питати, котри́й з них мав би це вчинити?

24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

25 Він же промовив до них: „Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчи́нцями звуться.

26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник — як слуга,

27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуго́вує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як слуга.

28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в споку́сах Моїх,

29 і Я вам запові́тую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племе́н Ізраїлевих“.

31 І промовив Господь: „Си́моне, Си́моне, — ось сатана жадав вас, щоб вас пересі́яти, мов ту пшеницю.

32 Я ж молився за тебе, щоб не зме́ншилась віра твоя; ти ж колись, як наве́рнешся, зміцни браттю свою!“

33 А той відказав Йому: „Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!“

34 Він же прорік: „Говорю́ тобі, Петре, — півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене“...

35 І Він їм сказав: „Як Я вас посилав без кали́тки, і без торби, і без санда́ль, — чи вам бракувало чого?“ Вони ж відказали: „Нічо́го“.

36 „А тепер — каже їм — хто має калитку, нехай ві́зьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

37 Говорю бо Я вам, що ви́конатися на Мені має й це ось написане: „До злочинців Його зарахо́вано“. Бо те, що про Мене, вико́нується“.

38 І сказали вони: „Господи, ось тут два мечі“. А Він їм відказав: „До́сить!“

39 І Він вийшов, і пішов за звича́єм на го́ру Оливну. А за Ним пішли учні Його.

40 А прийшовши на місце, сказав їм: „Моліться, щоб не впасти в спокусу“.

41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути ка́менем, на коліна припав та й молився,

42 благаючи: „Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!“

43 І Ангол із неба з'явився до Нього, — і додавав Йому сили.

44 А як був у смерте́льній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю.

45 І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби́.

46 І промовив до них: „Чого́ ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

47 І, коли Він іще говорив, ось наро́д з'явився, і один із Дванадцятьо́х, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. [Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!“].

48 Ісус же промовив до нього: „Чи оце поцілу́нком ти, Юдо, видаєш Сина Лю́дського?“

49 А ті, що були́ з Ним, як побачили, що́ має статись, сказали Йому: „Господи, — чи мече́м нам не вдарити?“

50 І, один із них рубону́в раба первосвященикового, — та й відтяв праве вухо йому́.

51 Та Ісус відізвався й сказав: „Лишіть, — уже до́сить!“ І, доторкнувшись до вуха його, у здоро́вив його.

52 А до первосвящеників і вла́ди сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: „Немов на розбійника вийшли з меча́ми та ки́ями.

53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не підне́сли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада те́мряви“.

54 А схопи́вши Його, повели́ й привели́ у дім первосвященика. Петро ж зда́лека йшов слідкома́.

55 Як розклали ж огонь серед дво́ру, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

56 А служни́ця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: „І цей був із Ним!“

57 І відрікся від Нього він, тве́рдячи: „Не знаю я, жінко, Його!“

58 Незаба́ром же другий побачив його та й сказав: „І ти від отих“. А Петро відказав: „Ні, чоловіче!“

59 І як ча́су минуло з годину, хтось інший твердив і казав: „Поправді, — і цей був із Ним, бо він галіле́янин“.

60 А Петро відказав: „Чоловіче, — не відаю, про що́ ти говориш“... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: „Перше, ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.

62 І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!

63 А люди, які ув'язни́ли Ісуса, знуща́лися з Нього та били.

64 І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: „Пророкуй, хто́ то вдарив Тебе?“

65 І багато інших богознева́г говорили на Нього вони...

66 А коли настав день, то зібралися старші наро́ду, первосвященики й книжники, і повели́ Його в синедріо́н свій,

67 і казали: „Коли Ти Христос, скажи нам“. А Він їм відповів: „Коли Я вам скажу́, — не повірите ви.

68 А коли й поспитаю вас Я, — не дасте Мені відповіді.

69 Незаба́ром Син Лю́дський сидітиме по прави́ці сили Божої!“

70 Тоді всі запитали: „То Ти Божий Син?“ А Він їм відповів: „Самі кажете ви, що то Я“.

71 А вони відказали: „На́що потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!“

Luke

Chapter 22

Вiд Луки

Розділ 22

1 Now1161 the feast1859 of unleavened106 bread drew near,1448 which is called3004 the Passover.3957

1 Наближа́лося ж свято Опрі́сноків, що Па́схою зветься.

2 And the chief749 priests749 and scribes1122 sought2212 how4459 they might kill337 him; for they feared5399 the people.2992

2 А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би вбити Його, та боялись наро́ду.

3 Then1161 entered1525 Satan4567 into1519 Judas2455 surnamed1941 Iscariot,2469 being5607 of the number706 of the twelve.1427

3 Сатана ж увійшов у Юду, зва́ного Іскаріо́т, одно́го з Дванадцятьо́х.

4 And he went565 his way, and communed4814 with the chief749 priests749 and captains,4755 how4459 he might betray3860 him to them.

4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, я́к він видасть Його.

5 And they were glad,5463 and covenanted4934 to give1325 him money.694

5 Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібнякі́в.

6 And he promised,1843 and sought2212 opportunity2120 to betray3860 him to them in the absence817 of the multitude.3793

6 І він обіцяв, і шукав відповідного ча́су, щоб їм видати Його без наро́ду.

7 Then1161 came2064 the day2250 of unleavened106 bread, when1722 3739 the passover3957 must1163 be killed.2380

7 І настав день Опрі́сноків, коли пасху прино́сити в жертву нале́жало.

8 And he sent649 Peter4074 and John,2491 saying,2036 Go4198 and prepare2090 us the passover,3957 that we may eat.5315

8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: „Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили́ ми“.

9 And they said2036 to him, Where4226 will2309 you that we prepare?2090

9 А вони запитали Його: „Де́ Ти хочеш, щоб ми приготува́ли?“

10 And he said2036 to them, Behold,2400 when you are entered1525 into1519 the city,4172 there shall a man444 meet4876 you, bearing941 a pitcher2765 of water;5204 follow190 him into1519 the house3614 where3757 he enters1531 in.

10 А Він їм відказав: „Ось, як бу́дете вхо́дити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, — ідіть за ним аж до дому, куди він уві́йде.

11 And you shall say2046 to the manager3611 of the house,3614 The Master1320 said3004 to you, Where4226 is the guest room,2646 where3699 I shall eat5315 the passover3957 with my disciples?3101

11 І скажіть до госпо́даря дому: Учитель питає тебе: „Де кімна́та, в якій споживу́ зо Своїми учнями пасху?“

12 And he shall show1166 you a large3173 upper508 room furnished:4766 there1563 make2090 ready.2090

12 I він вам покаже велику го́рницю вистелену: там приготуйте“.

13 And they went,565 and found2147 as he had said2046 to them: and they made2090 ready2090 the passover.3957

13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, — і зачали́ там готува́ти пасху.

14 And when3753 3588 the hour5610 was come,1096 he sat377 down,377 and the twelve1427 apostles652 with him.

14 А коли настав час, сів до сто́лу, і апо́столи з Ним.

15 And he said2036 to them, With desire1939 I have desired1937 to eat5315 this5124 passover3957 with you before4253 I suffer:3958

15 І промовив до них: „Я ду́же бажав спожи́ти цю пасху із вами, перш ніж муки прийму́.

16 For I say3004 to you, I will not any3765 more3765 eat5315 thereof,1538 846 until2193 it be fulfilled4137 in the kingdom932 of God.2316

16 Бо кажу́ вам, що вже споживати не буду її, поки спо́вниться в Божому Царстві вона“.

17 And he took1209 the cup,4221 and gave thanks,2168 and said,2036 Take2983 this,5124 and divide1266 it among yourselves:1438

17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: „Візьміть її, і поділіть між собою.

18 For I say3004 to you, I will not drink4095 of the fruit1081 of the vine,288 until2193 the kingdom932 of God2316 shall come.2064

18 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього пло́ду виноградного, доки Боже Царство не при́йде“.

19 And he took2983 bread,740 and gave thanks,2168 and broke2806 it, and gave1325 to them, saying,3004 This5124 is my body4983 which3588 is given1325 for you: this5124 do4160 in remembrance364 of me.

19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: „Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спо́мин про Мене!“

20 Likewise5615 also2532 the cup4221 after3326 supper,1172 saying,3004 This5124 cup4221 is the new2537 testament1242 in my blood,129 which3588 is shed1632 for you.

20 По вече́рі так само ж і чашу, говорячи: „Оця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

21 But, behold,2400 the hand5495 of him that betrays3860 me is with me on1909 the table.5132

21 Та однак, — за столом ось зо Мною рука Мого зра́дника.

22 And truly3303 the Son5207 of man444 goes,4198 as it was determined:3724 but woe3759 to that man444 by whom3739 he is betrayed!3860

22 Бо Син Лю́дський іде, як призна́чено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!“

23 And they began756 to inquire4802 among4314 themselves,1438 which5101 of them it was that should3195 do4238 this5124 thing.

23 А вони почали́ між собою питати, котри́й з них мав би це вчинити?

24 And there was also2532 a strife5379 among1722 them, which5101 of them should be accounted1380 the greatest.3187

24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

25 And he said2036 to them, The kings935 of the Gentiles1484 exercise2961 lordship2961 over them; and they that exercise1850 authority1850 on them are called2564 benefactors.2110

25 Він же промовив до них: „Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчи́нцями звуться.

26 But you shall not be so:3779 but he that is greatest3187 among1722 you, let him be as the younger;3501 and he that is chief,2233 as he that does serve.1247

26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник — як слуга,

27 For whether5101 is greater,3187 he that sits345 at345 meat, or2228 he that serves?1247 is not he that sits345 at345 meat? but I am1510 among1722 3319 you as he that serves.1247

27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуго́вує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як слуга.

28 You are they which have continued1265 with me in my temptations.3986

28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в споку́сах Моїх,

29 And I appoint1303 to you a kingdom,932 as my Father3962 has appointed1303 to me;

29 і Я вам запові́тую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

30 That you may eat2068 and drink4095 at1909 my table5132 in my kingdom,932 and sit2523 on1909 thrones2362 judging2919 the twelve1427 tribes5443 of Israel.2474

30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племе́н Ізраїлевих“.

31 And the Lord2962 said,2036 Simon,4613 Simon,4613 behold,2400 Satan4567 has desired1809 to have you, that he may sift4617 you as wheat:4621

31 І промовив Господь: „Си́моне, Си́моне, — ось сатана жадав вас, щоб вас пересі́яти, мов ту пшеницю.

32 But I have prayed1189 for you, that your faith4102 fail1587 not: and when4218 you are converted,1994 strengthen4741 your brothers.80

32 Я ж молився за тебе, щоб не зме́ншилась віра твоя; ти ж колись, як наве́рнешся, зміцни браттю свою!“

33 And he said2036 to him, Lord,2962 I am1510 ready2092 to go4198 with you, both2532 into1519 prison,5438 and to death.2288

33 А той відказав Йому: „Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!“

34 And he said,3004 I tell3004 you, Peter,4074 the cock220 shall not crow5455 this4594 day,4594 before4250 2228 that you shall thrice5151 deny533 that you know1492 me.

34 Він же прорік: „Говорю́ тобі, Петре, — півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене“...

35 And he said2036 to them, When3753 I sent649 you without817 purse,905 and money,4082 and shoes,5266 lacked5302 you any5100 thing? And they said,2036 Nothing.3762

35 І Він їм сказав: „Як Я вас посилав без кали́тки, і без торби, і без санда́ль, — чи вам бракувало чого?“ Вони ж відказали: „Нічо́го“.

36 Then3767 said2036 he to them, But now,3568 he that has2192 a purse,905 let him take142 it, and likewise3668 his money:4082 and he that has2192 no3361 sword,3162 let him sell4453 his garment,2440 and buy59 one.

36 „А тепер — каже їм — хто має калитку, нехай ві́зьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

37 For I say3004 to you, that this5124 that is written1125 must1163 yet2089 be accomplished5055 in me, And he was reckoned3049 among3326 the transgressors:459 for the things concerning4012 me have2192 an end.5056

37 Говорю бо Я вам, що ви́конатися на Мені має й це ось написане: „До злочинців Його зарахо́вано“. Бо те, що про Мене, вико́нується“.

38 And they said,2036 Lord,2962 behold,2400 here5602 are two1417 swords.3162 And he said2036 to them, It is enough.2425

38 І сказали вони: „Господи, ось тут два мечі“. А Він їм відказав: „До́сить!“

39 And he came1831 out, and went,4198 as he was wont,2596 1485 to the mount3735 of Olives;1636 and his disciples3101 also2532 followed190 him.

39 І Він вийшов, і пішов за звича́єм на го́ру Оливну. А за Ним пішли учні Його.

40 And when he was at1909 the place,5117 he said2036 to them, Pray4336 that you enter1525 not into1519 temptation.3986

40 А прийшовши на місце, сказав їм: „Моліться, щоб не впасти в спокусу“.

41 And he was withdrawn645 from them about5616 a stone's3037 cast,1000 and kneeled5087 1119 down, and prayed,4336

41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути ка́менем, на коліна припав та й молився,

42 Saying,3004 Father,3962 if1487 you be willing,1014 remove3911 this5124 cup4221 from me: nevertheless4133 not my will,2307 but yours,4674 be done.1096

42 благаючи: „Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!“

43 And there appeared3700 an angel32 to him from heaven,3772 strengthening1765 him.

43 І Ангол із неба з'явився до Нього, — і додавав Йому сили.

44 And being1096 in an agony74 he prayed4336 more1617 earnestly:1617 and his sweat2402 was as it were great drops2361 of blood129 falling2597 down2597 to the ground.1093

44 А як був у смерте́льній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю.

45 And when he rose450 up from prayer,4335 and was come2064 to his disciples,3101 he found2147 them sleeping2837 for sorrow,3077

45 І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби́.

46 And said2036 to them, Why5101 sleep2518 you? rise450 and pray,4336 lest2443 3361 you enter1525 into1519 temptation.3986

46 І промовив до них: „Чого́ ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

47 And while he yet2089 spoke,2980 behold2400 a multitude,3793 and he that was called3004 Judas,2455 one1520 of the twelve,1427 went4281 before4281 them, and drew near1448 to Jesus2424 to kiss5368 him.

47 І, коли Він іще говорив, ось наро́д з'явився, і один із Дванадцятьо́х, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. [Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!“].

48 But Jesus2424 said2036 to him, Judas,2455 betray3860 you the Son5207 of man444 with a kiss?5370

48 Ісус же промовив до нього: „Чи оце поцілу́нком ти, Юдо, видаєш Сина Лю́дського?“

49 When they which were about4012 him saw1492 what3588 would follow,2071 they said2036 to him, Lord,2962 shall we smite3960 with the sword?3162

49 А ті, що були́ з Ним, як побачили, що́ має статись, сказали Йому: „Господи, — чи мече́м нам не вдарити?“

50 And one1520 of them smote3960 the servant1401 of the high749 priest,749 and cut851 off851 his right1188 ear.3775

50 І, один із них рубону́в раба первосвященикового, — та й відтяв праве вухо йому́.

51 And Jesus2424 answered611 and said,2036 Suffer1439 you thus5127 far.2193 And he touched680 his ear,5621 and healed2390 him.

51 Та Ісус відізвався й сказав: „Лишіть, — уже до́сить!“ І, доторкнувшись до вуха його, у здоро́вив його.

52 Then1161 Jesus2424 said2036 to the chief749 priests,749 and captains4755 of the temple,2411 and the elders,4245 which were come3854 to him, Be you come1831 out, as against1909 a thief,3027 with swords3162 and staves?3586

52 А до первосвящеників і вла́ди сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: „Немов на розбійника вийшли з меча́ми та ки́ями.

53 When I was daily2596 2250 with you in the temple,2411 you stretched1614 forth1614 no3756 hands5495 against1909 me: but this3778 is your5216 hour,5610 and the power1849 of darkness.4655

53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не підне́сли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада те́мряви“.

54 Then1161 took4815 they him, and led71 him, and brought1521 him into1519 the high749 priest's749 house.3624 And Peter4074 followed190 afar3113 off.

54 А схопи́вши Його, повели́ й привели́ у дім первосвященика. Петро ж зда́лека йшов слідкома́.

55 And when they had kindled681 a fire4442 in the middle3319 of the hall,833 and were set4776 down4776 together,4776 Peter4074 sat2521 down2521 among3319 them.

55 Як розклали ж огонь серед дво́ру, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

56 But a certain5100 maid3814 beheld1492 him as he sat2521 by the fire,5457 and earnestly816 looked816 on him, and said,2036 This3778 man was also2532 with him.

56 А служни́ця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: „І цей був із Ним!“

57 And he denied720 him, saying,3004 Woman,1135 I know1492 him not.

57 І відрікся від Нього він, тве́рдячи: „Не знаю я, жінко, Його!“

58 And after3326 a little1024 while another2087 saw1492 him, and said,5346 You are1488 also2532 of them. And Peter4074 said,2036 Man,444 I am1510 not.

58 Незаба́ром же другий побачив його та й сказав: „І ти від отих“. А Петро відказав: „Ні, чоловіче!“

59 And about5616 the space1339 of one3391 hour5610 after another243 confidently1340 affirmed,1340 saying,3004 Of a truth225 this3778 fellow also2532 was with him: for he is a Galilaean.1057

59 І як ча́су минуло з годину, хтось інший твердив і казав: „Поправді, — і цей був із Ним, бо він галіле́янин“.

60 And Peter4074 said,2036 Man,444 I know1492 not what3739 you say.3004 And immediately,3916 while he yet2089 spoke,2980 the cock220 crew.5455

60 А Петро відказав: „Чоловіче, — не відаю, про що́ ти говориш“... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

61 And the Lord2962 turned,4762 and looked1689 on Peter.4074 And Peter4074 remembered5279 the word3056 of the Lord,2962 how5613 he had said2036 to him, Before4250 the cock220 crow,5455 you shall deny533 me thrice.5151

61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: „Перше, ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.

62 And Peter4074 went1831 out, and wept2799 bitterly.4090

62 І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!

63 And the men435 that held4912 Jesus2424 mocked1702 him, and smote1194 him.

63 А люди, які ув'язни́ли Ісуса, знуща́лися з Нього та били.

64 And when they had blindfolded4028 him, they struck5180 him on the face,4383 and asked1905 him, saying,3004 Prophesy,4395 who5101 is it that smote3817 you?

64 І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: „Пророкуй, хто́ то вдарив Тебе?“

65 And many4183 other2087 things blasphemously987 spoke3004 they against1519 him.

65 І багато інших богознева́г говорили на Нього вони...

66 And as soon as it was day,2250 the elders4244 of the people2992 and the chief749 priests749 and the scribes1122 came4863 together,4863 and led321 him into1519 their council,4892 saying,3004

66 А коли настав день, то зібралися старші наро́ду, первосвященики й книжники, і повели́ Його в синедріо́н свій,

67 Are1488 you the Christ?5547 tell2036 us. And he said2036 to them, If1437 I tell2036 you, you will not believe:4100

67 і казали: „Коли Ти Христос, скажи нам“. А Він їм відповів: „Коли Я вам скажу́, — не повірите ви.

68 And if1437 I also2532 ask2065 you, you will not answer611 me, nor2228 let630 me go.630

68 А коли й поспитаю вас Я, — не дасте Мені відповіді.

69 Hereafter575 3568 shall the Son5207 of man444 sit2521 on1537 the right1188 hand of the power1411 of God.2316

69 Незаба́ром Син Лю́дський сидітиме по прави́ці сили Божої!“

70 Then1161 said5346 they all,3956 Are1488 you then3767 the Son5207 of God?2316 And he said2036 to them, You say3004 that I am.1510

70 Тоді всі запитали: „То Ти Божий Син?“ А Він їм відповів: „Самі кажете ви, що то Я“.

71 And they said,2036 What5101 need2192 5532 we any2089 further2089 witness?3141 for we ourselves have heard191 of his own1438 mouth.4750

71 А вони відказали: „На́що потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!“